Дуже важкі події, багато хто їх пережив в Україні.
Прокидаємось 24.02.2022 о 6:30 від дзвінка мами:
- Война началась! Бомбят Киев, Харьков и другие города!
Пульс під 200, та страшне відчуття того, що найгірше таки почалось.
Рішення про виїзд прийняв майже одразу, добре що в нас був деякий час, на відміну від мешканців Херсона або Мелітополя. Їм треба було їхати просто одразу зранку.
Пішов в тихому шоці в гараж, дивлячись на небо, привіз валізи та сказав дружині збиратись.
Потім була черга на UPG десь на півтори години. Хоча і було пів баку бензина, але вирішив що краще заправитись, і не прогадав.
У 16:30, запакувавши 740 та Мазду, всією великою родиною таки рушили. Спочатку в напрямку західної України, а там буде видно.
З паливом біда, тому включив ECO PRO. Після Кропивницького вже почали навалювати по зустрічній, бо всі їдуть 50-60 км не зрозуміло чому. По дорозі купа військової техніки вже рухалась на схід: БМП, танки, БУКи, все було. Реально моторошно, та дуже важко пояснити малим дітям що воно коїться.
Під Уманню попали під ракетний обстріл, прильоти були буквально з іншої сторони поля, по якому їхали, бо об’їзна була перекрита. Дружина запитала шо робити: кажу якщо зараз буде ближче – стрибай з машини в кущі зліва.
За півтори доби, абсолютно без сну, доїхали до друга по BMW-клубу, який ласкаво прийняв нас у себе вдома на перший час.