Доехал долгожданный руль. Дерево часть 2

Двадцять п'ять років тому з тюнингом 123-х було дуже просто. У батьків на початку 2000-х був W123 200 двохлітровий червоний карбюраторний седан з чотирьохступкою, електролюком та класними 15-дюймовими дисками BBS. Машина була куплена у якогось вуйка в стані "на колінах" та повністю відновлена по технічній частині. Фарбу вирішили залишити рідною, хоча вже були помітні місцями глибокі подряпини та на низу дверей почалася корозія. Дерево салону замінили на світле разом з трьохспицевим дерев'яним кермом та ручкою перемикання передач. Касетна магнітола Becker була класикою того часу. Взагалі класна була машина, мені тоді здавалася достатньо динамічною і дуже комфортною. Хоч я і ненавидів седани: на контрасті з купе вони виглядали просто огидно. Особливо це було видно на прикладі якраз моделей Mercedes. Але зараз в наш час вже носом не покрутиш.

MEDVEDc4, купе в наш час велика рідкість) та й седанов вже гарних не знайдеш) тачка вже стара але мені подобається, як машина вихідного дня) дерево робив під замовлення, зараз з ніштяками на це авто дуже велика проблема, або стан фу або ціна космос що ще таких пару шт купити можна

Danilas, Так, купе зараз надзвичайно важко знайти. Але які ж вони гарні були! А C126... Особисто для мене саме неспроможність закрити всі сегменти купе моделями була констатацією меньшої преміальності BMW. Мені дуже подобалася e24, е21 у божественній комплектації жила у мене на вулиці, кілька e31 теж їздило містом. Але бачачи C123 чи навіть C124 ти розумів, що Mercedes - це машини з іншої, більш преміальної, категорії автомобілів. Мабуть саме через ті старі німецькі автівки я ще у дитинстві збудував собі купе-центристську філософію, де всі машини з кількістью дверей більшою за три є неповноцінними. Звісно це не так, але лікуватись мені вже надто пізно. У вас класна машина, на сьогоднішній день насправді унікальна. Бережіть її.