Якою я її купив

Доброго дня! Обіцяв все викладати тут та описувати, а вже півроку мовчу, вибачайте. Зібрав до купи всі фото, тож вирішив сьогодні трошки наздогнати, але почну з початку — з моменту покупки.
Як я вже писав автомобіль був куплений 26 грудня 2014 року в Запорізькій області. Планував покупку весною 2015 року зовсім іншого авто для жінки, але періодично (на протязі десяти років, як продав свою першу Акулу) продивлявся об'яви по Е28. Натрапивши на цю — не втримався, загорівся як пацан. А перед поїздкою навіть ніч не спав, не міг дочекатися ранку.
Такою я ії побачив в об'яві (хай мене вибачить бувший власник).

Там ще було відео на якому двигун "троїв" та й взагалі працював не стабільно. По приїзду знадобилося пару годин щоб взагалі його запустити. Акумулятор здався одразу. Були питання по кузову але в цілому його стан був трішки краще ніж я очікував. Пробіг умовний на момент покупки не працював одометр, взагалі "приборка" була напівмертва. Хазяїн був готовий уступити по всім проблемним пунктам, ціна мене влаштовувала тож вдарили по рукам.

Для історії курс гривні до долару в їхньому банку (реальний курс продажу на той момент 19.5 грн/$).

Автомобіль ще на старих номерах, зареєстрований ще у 1995 році.
Коли рушили додому я був на сьомому небі. З воздуховодів дме холодне повітря (як потім виявилося не було термостата). До стрілки залишку палива неначе підвісили гирю — падає на очах, резерв не показує — при залишку в 10-15 л. авто глохне. Але все це ніщо в порівнянні з тими почуттями які мене тоді захопили. Десять років назад на свій день народження я зробив собі подарунок — 525е в кузові Е28. І тепер за кермом Акули я переживаю ті ж самі почуття. Я неначе став молодшим на 10 років, і таким же безтурботним (мама каже що й таким же дурним :) ). Мало що приносить таке задоволення за відносно невеликі гроші. Це реально машина часу!
Дякую за увагу! Далі буде.