Перші враження.

Січень 2015 року. Після покупки два тижні не підходив до Dream Car. Не міг повірити що я все ж таки її купив. По правді боявся що не втримаюсь, заведу та відтягнуся на повну. Але не можна — в двигуні замість мастила казна що залито, свічки всі різні, на холодну неначе працює тільки два циліндра з шести, по мірі прогріву включається в роботу ще пара. Розхід палива — як у армійського Урала 4320. Чесно кажучи в день покупки не менш сильне враження, після звісно самої покупки машини, справила сума по чекам з АЗС — заправляти дві BMW те ще задоволення. Одного президента ми "втопили" в бензині.
Але для заказу запчастин треба знати що ми маємо в наявності. І я пішов в гараж.
Першим ділом зняв з сидінь чохли. Задній диван оригінал синій велюр в ідеальному стані, навіть заводські етикетки збереглися. А передні сидіння з Е32 бежеві, трішки пошарпані але надзвичайно зручні, з мікроліфтом, без підлокітників та з відключеними режимами обігріву та поясної підтримки. А ще для того щоб їх втиснути викинули консоль що закриває ручний тормоз (та що зі щіткою). Може в кого є?