Знахідка ЛУАЗа та придбання.

Давно було на думці, придбати недороге авто для поїздок на риболовлю чи там на полювання, чи прсто для виїзду на природу. Звичайно думки більше схилялились до Ниви, але все якось не складалось. Якось восени 2021 року, довелося завітати на одне підприємство що вже тривалий час припинило свою діяльність, і там було виявлено ЛУАЗ. 

Він 13 років, одиноко стояв на колодках, покритий десятилітнім брудом, пилюкою та голубиним послідом. А під кузовом виднілись вже висохші сліди від масел та рідин які повитікали. 

Зовні автомобіль мав ознаки непростого попереднього життя ( вмятини, подряпини, дрібні пориви тента, відсутність дрібних деталей кузова, поріскана вся резина).  Всередині було теж не менш цікаве видовище ( некомплектні дуже втомлені передні сидіння, покурочена електрична проводка, пів салона всякого бруду та мотлоху, під лінолеумом було скільки бруду, що було досить важко встановити що з днищем). На одометрі під товстим шаром пилу категорично виднілось - 64544 км.

Під капотом сояв рідний 40 - сильний двигун, на якому також прослідковувалось що певнийй обвіс також підрозібрали.

Після декількох поверхневих оглядів цього пучеглазого чудовиська, мені почулося що він до мене волає - "Забирай мене, я твій)))".

Так як дане чудо вітчизняного автопрому по вартості вийшло як за вагу металобрухту, було вирішино його забирати та оформляти перереєстрацію.

А далі розпочалися відомі для всих луазоводів як "пригоди" так і прикрі несподіванки під час його відновлення.