Поки машина зимує в гаражі, вирішив трохи поділитись з вами історією (якщо ніхто не прочитає, то з екраном ноутбуку, на якому пишу це все)… Історією, як я прийшов до цієї BMW E46.
Все життя фанатію від машин, тисячі годин в іграх-автоперегонах, перегляду відео в Youtube, весь старий Top Gear передивився раз три, як і Grand Tour... І все, до чого йшло це захоплення, це до однієї марки.
Була можливість взяти раніше BMW, взяти як першу власну машину, але все уникав, грошей було завжди обмаль, і дозволити собі правильно обслуговувати її не міг… Так мені здавалось, насправді міг, але не жалію ні про що, тепер знаю все в порівнянні. Всі інші марки, на яких був досвід, не зайшли. Я загорався і швидко згасав, коли розумів, що нічого особливого в них нема і що зі сторони, це просто чергові 20 річні жоповозки.
Насправді були серйозні думки про купівлю іншої своєї мрії – Mazda MX-5. Причому не знав яку більше хотів, саму останню ND, чи саму першу NA – але одну із цих двох. ND із США готовий був чекати скільки потрібно, на 2.0, з м’яким дахом, на ручці, білого або червоного кольору. Але, все ж, вирішив, що поки що це сильно непрактична машина… Надіюсь колись до неї повернусь і буде можливість придбати. І коли передумав, знову почав думати про BMW…)
Упущу історію про мої пошуки Е36 328i на механіці, а потім про дрібне захоплення Е60 і Е90, перейдемо до Е46. Неочікувано в один з днів на початку війни вирішив глянути що з Європи можна привезти, це був один з очевидних кандидатів… Ідея купувати авто як почалась війна нікуди не зникла, якраз навпаки – самий час, бо може уже й не було б часу здійснити мрію. Насправді не дуже подобались вони мені в порівнянні з E36, крім М3 звісно. Може тому що майже не бачив їх нормальних (Е36 нормальних теж мало, але просто симпатизує концепція та зовнішній вигляд)… На наших дорогах їздять в основному унилі напівгнилі брудні бомж-варіанти, що викликають змішані почуття, дуже рідко коли проїде ухожена в близько заводському виконанні. Чи то в Києві така ситуація, коротше кажучи, не звертав я увагу на них, а дарма. Це зараз я уже почав замічати хороші Е46, все не так погано як я думав раніше). (UPD через рік після купівлі: я помилявся знову, дуже мало їх хороших, всі болт ложили на ці машини, тільки бездарно колхозять) Прошерстивши інтернет, я зрозумів, що це прям в точку, це те, що я шукаю, те, що мені підходить, те, що я можу знайти і, саме головне, те, що я хочу.
Вимоги вибудувались майже зразу, майже ті ж що і при пошуку Е36:
Чому не дизель, чому такі вимоги, чому не з Європи, упущу, але саме головне, що я шукав - тільки б не укатану.
Добрих півроку моніторингу ринку і вивчення сабжу, пару моментів відчаю, і щьолк – ось вона.) Думав, зразу поїду, але хотів свою іншу машину продати спочатку… Потім вирішив почекати з її продажом і почав домовлятись за перегляд цієї.
Декілька тижнів потому і невеликий інцидент із здохшим генератором і щьолк – вона моя.) Знаю все про огляд авто перед покупкою і робив то вже не раз, але чомусь тут я знав, що це те, що мені потрібно. Не сильно я її дивився, не їхав на підйомник – я навіть дна не бачив, настільки все запущено. Уже є певне відчуття, коли стою біля старого авто, яке підказує чи це те, що потрібно, чи чергове сміття. Нікому не раджу так робити, але я був готовий до її купівлі, щойно побачив її зовні та всередині, з всіма косяками – про які мені чесно розповіли, до речі, що стається дуже нечасто, респект таким продавцям і респект Тарасу, попередньому власнику, який гарно турбувався про неї і переживав в які руки попаде таке авто – думаю, що не підведу, хехе.
І як купив, зразу зрозумів, що зими вона не буде бачити більше ніколи. Не для того воно. Плюс зразу придивився всі моменти, які на протязі наступних років будуть в ній змінені під моє вподобання. І зразу уяснив собі, що моя відповідальність – це привести її в хоча б майже ідеальний стан. Що постараюсь і зробити, незважаючи на обставини, на війну, на бюджет, і на думку суспільства.
І так, що ми маємо:
BMW 330i, вересень 2003 року, задній привід, M54B30 231 к.с., 6 ст. механіка GS6-37BZ/DZ, колір Black Sapphire Metallic (475), салон Stoff "laser"/anthrazit, спортсітс комбіновані алькантара/тканина. В даний момент машина на койлах TA (ненадовго, надіюсь, не фанатію такою темою) і в кераміці (а це буду продовжувати). Диски 157 стиль R17 одношир (прийняв для себе рішення, поки не куплю те що хочу, буду їздити тільки на них – а те що хочу, побачите коли куплю, ахаха).
Комплектація по VIN (очевидні та малозначимі видалив зі списку):
Також по заводу встановлена штатна сигналізація VDO Dayton, яка зараз виконує по більшій мірі екран для камери заднього виду.
Доукомплектуванням машини не займались, думаю що в один момент я внесу декілька змін і додаткових опцій до цього списку. Також з часом будуть деякі технічні зміни, в сторону надійності і стилю (в ній навіть вихлоп стандартний).
По планам на перші два місяці після зими:
1) Приведення двигуну в повністю обслужений стан, прибирання всіх потьоків мастила, заміна всієї системи охолодження, заміна ГУРу разом із шлангами, заміна сальніків клапанів, взагалі довгий у мене список на неї…
2) Обробка кузова антикорозійкою, вирішення візуальних дефектів (скло фар, перефарбування переднього бамперу), боротьба з місцями ржавчини і ще деякі речі, про які згодом.
Потім «хотєлки» :)))
Важко пояснити, що вона для мене зараз означає і як я хочу зробити її кращою. Тому закінчу розповідь тут…)
Дякую за увагу, всім гарного дня і миру над головою.
Пробіг 302042 км.
БМВ ,- 🏎️харизма
Задоволення від володіння та позитивних емоцій 👋 Із задоволенням стежитиму за історією БЖ
Загалом такі машини беруть по стану, і так, вибір прекрасний і чудово зрозумілий)