А чи справді в Тусcана гівняний повний привід? Показуємо, як працює електроніка

Дивлячись огляди різних блогерів, може скластися враження, що в Туссана повний привід годиться лише для того, щоб виїхати із засніженого подвір'я. При цьому, як правило, блогерам на огляд дають завжди топову найдорожчу комплектацію, зокрема на 1.6 турбо з роботом DCT. Дійсно, на тих відео, авто не здатне справитись з найпростішою діагоналкою, а буквально через декілька десятків секунд пробуксовки робот перегрівається і випадає в помилку.

Але у нас-то дизель, та ще й на класичному автоматі. Моє сподівання було на те, що дизель має хорошу тягу, а гідромеханіка дасть можливість чітко дозувати зусилля. І того, зібрав колег, в яких були кросовери - Субару Форестер і Мітсубісі Аутлендер, а на підстраховку, і заодно щоб познущатись над міськими кросоверами, з нами поїхав УАЗ :)

Наша задача була в першу чергу виявити, як працюють імітації блокувань диференціалів в цих кросоверів, а також чи не заважатимуть красиві бампера штурмувати перешкоди. Для цього ми вибрали легке бездоріжжя, з втрамбованими грунтовками, але достатніми перепадами, щоб колеса вивішувались в повітрі. Усі перешкоди, звісно, можна було брати ходом, але тоді не буде видно, як працює електроніка. З того вийшло щось ось таке:

Дозволю собі підсумувати: дизельний Туссан справився з усіма діагоналками на ура, на певних кадрах відео видно, як гальма підкусують вивішені колеса і автомобіль плавно повзе догори. Також я вирішив не об'їжджати по сухому грунту ділянку з болотом, і незважаючи на шосейну гуму, авто вигребло з багнюки. З цього всього висновок - Туссан в своїй дизельній модифікації непогано підходить для лайтового оффроуду, він має тяговитий двигун і гарну трансмісію, яка не перегрівається. Єдине що, як я зауважив, дійсно не є добре - бампера мають погану геометрію і є достатньо низькими, відповідно усі виступи потрібно брати без розгону, інакше можна позбутися деяких деталей.

Але, тим не менше, серед усіх кросоверів найкраще, що не дивно, показав себе Субарь, його просунута система повного приводу під назвою X-mode моментально перекидала момент між колесами, і в тих ділянках, де Туссан трохи "підзадумувався", Форестер їхав без зволікань, незважаючи навіть на варіатор, який багато хто недолюблює. Мітсубісі Аутлендер порадував хорошою геометрією кузова (а не оці всі низькі гламурні бампери на сучасних кросоверах), тому багато з перешкод він може брати ходом. І це потрібно робити, тому що в даному авто мінусом є його вік - на ті часи усілякі системи повного приводу та імітації перерозподілення крутного моменту були доступні лише на преміальних автомобілях і справжніх позашляховиках, і власне на цьому авто вони були відсутні, тому вивішені колеса прокручувались в повітрі, автомобіль втрачав момент і буксував на місці.
Тому мій рейтинг: Форестер - Туссан - Аутлендер. І УАЗ поза рейтингом - на цій трасі він дійсно показав, хто тут батя :)