Подорож до Берліну та назад

Коли влітку наша родина приїхала до Німеччини, то проїздом були в Берліні. Але побачили тільки залізничний вокзал та телевежу здалеку. В Берліні були трохи більше години.
Але з появою автомобіля вирішили подивитись це місто ще раз. Вранці, коли ми виїхали йшов дощ, якій переслідував нас на всьому шляху до Берліну понад 600 километрів. Та дорога була неважкою — переважно автобан зі швидкістю 130-160 км. за годину.

В 3 години дня, залишивши свої речі в готелі, вже автобусом проїхали до Берлінської стіни.

Тут мені дуже сподобалась фраза, що написана під портретами Брєжнєва та Хонеккєра "Боже мій! Допоможи мені пережити цю смертельну любов". Бачу, що з того часу майже нічого не змінілось.

Потім пішки пройшли до телевежі на Алексадрплац та зайшли до музею DDR.

Тут — як побувати в дитинстві. Зібрана купа речей, про які мріяли того часу всі, хто жив у Радянському Союзі. Є навіть модель типової берлінської квартири, яка мало чим відрізняєтся вид нашіх "хрущовок".

Наступного дня побували біля Рейхстагу та біля Бранденбургських воріт.

Пройшлися по Унтер-ден-Лінден алеї, де зустріли Домініка Торетто, біля дверей музею мадам Тюссо.

Потім Музейний острів де дууууже багато Єгіпту

та краси.

І ще став зрозумілим вислів "Одна голова — добре, але дві краще."

Далі був шикарний палац Шарлоттенбург та дорога додому.

За ці дні проїхали всього 1200 километрів.

Машинка нияких сюрпризів не зробила. Все було добре.
Усім добра.