Покупки пост

Зайду здалеку:)

Як вже було написано, про автомобіль не замислювався, поки нас було двоє. Функції міського піджопника, в'ючного коня в подорожах, ракети для прохватів нічними вулицями, із завидним успіхом взяв на себе великий червоний мотоцикл. Напевно, завдяки йому, у пижа постійно порожній і чистий багажник:)

Коли вибираєш машину замість мотоцикла, про динаміку особливо не думаєш. Все одно жодна сімейна тачка в наш бюджет, навіть приблизно не дасть того захоплення від прискорень і, особливо, поворотів:)

З цими думками почали з Оленкою (улюблена дружина — прим.авт.) вечорами обговорювати що ж такого вибрати.

Точно хотілося машину побільше, навіть задивлялися на пару мінівенів, але тільки возити нам, крім дитини і собаки, особливо нікого. Тому зупинилися на універсалах, тому що все ж таки хотілося мати можливість іноді ночувати в авто в подорожах.

Так як всі два мінівени, які ми дивилися, були французькі, вирішили і з універсалом туди ж:)

Отже, що ми шукали:

- дизель (низькі обороти та гарна витрата палива)

- механіку (дуже бажано шестиступ)

- рівна підлога при складених сидіннях (нагадую про сон у багажнику)

- панорама (краще суцільна, без люка)

- музика через Bluetooth (навіть не знаю як інакше щоб зручно було)

- максимально можливий комфорт та вигляд салону, за наш бюджет (машина більша для подорожей)

- незвичний дизайн (а то все якесь однакове)

- обов'язково червона (ніколи не було транспорту іншого кольору)

Починали з 307sw, знайшли пару варіантів, навіть сподобалася одна, але відчуття того, що це наш автомобіль не було. Рівно до того моменту, поки не побачив додане 20 хвилин тому оголошення з великим червоним універсалом!

Усі сумніви одразу як рукою зняло :)

У підсумку, через півтора дні, ми з товаришем мчимо до сусідньої області дивитися пижа.

Подивилися, покаталися, навіть заїхали на підйомник, і в обід я вже носив у кишені ключі від своєї машини:)

Закінчили з усіма формальностями і швидше додому, сімейство ж чекає!

Їхав а летів як на хмарі, настільки був радий покупці) За пару годин дороги так і не знайшов чого причепитися.

І стало вдвічі радісніше, коли Оленка так само зраділа нашому новому другу!

P.S.
Відчуття того, що це саме наш автомобіль, так і досі не пройшло:)