Для купівлі та переоформлення авто записалися заздалегідь до місцевого сервісного центру (шарашкині контори, в які реформували МРЕО). Через карантинні обмеження всі процедури тільки за попереднім записом. За тиждень записалися на 22 травня о 14-00. Ми з дружиною їхали із Черкас до Запоріжжя, близько 400 км. Приїхали заздалегідь, відпочили після дороги, попили кави, чекаємо 14-00
Але як у нас все працює — на 14-00 окрім нас було записано ще 7 осіб. Одночасно. Як хочете так і йдіть до віконця, робіть собі живу чергу, ми тут не до чого, так система працює…
Отака система…
Потрапили до фахівця, оформили заявку на обов'язкового експерта. Він вийшов до авто, змусив розбирати панель приладів, щоб упевнитись, що табличка на своєму місці. Потім хвилин 30 шукав номер двигуна. Ми терпіли хвилин 20, потім не витримали. Я знайшов у оригінальній інструкції сторінку, де написано, що номер двигуна — це номер деталі і він не унікальний. Якраз підійшла колишня господарка машини, американка і я запропонував її допомогу експерту як перекладача. Він відмовився від такої допомоги та пішов. Після цього документи оформили хвилин за 20. А поки йшов процес — час наближався до 17-00, сервісний центр хоче закриватися, нам їхати годин 5 на машині, яка 10 років простояла. Загалом вражень маса.
Виїхали о 17-05, додому благополучно дісталися. За що я вдячний моїй дружині та друзям, які поїхали зі мною, після реабілітації я був ще не дуже бадьорим, щоб цілий день провести в дорозі.
P.S. Записи в бортжурналі публікуються із затримкою у міру появи вільного часу.
Пробіг 134000 км.