Одного прекрасного зимового дня я вирішив поїхати в поле, бо якось літом бачив там глибокі колії які до цього часу мали добряче розкиснути…
Забігаючи наперед скажу, що до того місця я не доїхав, але було весело.
Вже буквально за 300 метрів стало зрозуміло що нема чого дивитись в зеркала заднього виду, так як вони перестали виконувати свою функцію
Ще через кілометр, вже не було сенсу дивитись в боки. Отже тепер тільки вперед))
Я не знаю що то за порода ґрунту, але Хамві почувався там як на ковзанці. Пів дороги я їхав "боком", пару раз мене просто розвертало поперек дороги. А в один прекрасний момент мені вдалось здійснити танковий розворот (було настільки слизько, що Хавмі просто розвертався на місці, я й не знав що так можна))))
Здавалося б нічого такого, просто проїхався польовою дорогою. Зате всі хто мене після того зустрів знали в кого тут самий брутальний джип )))
Ну і традиційно працівники мийки були раді мені як ніколи, бо після мене місце на мийні треба мити від болота :-)