Купівля

Вітаю читачів!

Розповім вам історію як я дійшов до купівлі Прадика. 
Перше моє авто то був w211 (комфорт, німецька якість і таке інше) у міжчасі купив Range Rover P38 не на ходу, щоб зробити і мати для поїздок на вихідні.

Пройшло трохи часу. В мерсі почали вилазити різні болячки (на свої гроші, свого часу був хороший варіант), на початку пневма, потім електрика, ще й коробка почала копатися. Подумав, поставлю на продаж, як продасться то так і бути, а ні то буду робити. Другий покупець і забрав, сказав знаю такі проблеми зроблю і буду їздити.

З P38 була теж цікава ситуація. Привіз я його на лаветі (Тік ТНВД, пневма ледве працювала). Поміняв прокладку ТНВД якось почав їздити, купив новий акум, перебрав компресор пневми. Виявилося, проблеми з блоками, бо на них попадала вода, дах і люк протікали (типова проблема). Почав усувати, але дійшов висновку, що чиїсь погані ручки повністю переробляли електрику і з нею ціла куча проблем. А тут і зима на носі. Шкода щоб гнило і мокло під відкритим небом. Продав.

Обидва пішли з молотка, плюс вирішив трохи докласти з гори.

І тут подумав, може б то пора об'єднати плюси W211 i P38 воєдино. Ну звісно ж це Toyota LC. Всесвітня марка: джип тури, кругосвітні подорожі, Дакар, надійна, зроблена з думкою про людей і т. д. Над версією довго не задумувався. Мені ближче до серця лежав Prado.

Почалися пошуки... Тривали десь 3 місяці. Все або мега великі пробіги, або далеко, або ціна космос.

І ось з'явилося цікаве оголошення. Вирішив задзвонити. Власник виявився мисливцем у енному поколінні. Не бідний. Прадик був другим-третім авто у сім'ї. У міру доглянутий. Не був, а ні новим, а  не колекційним екземпляром. Просто такий звичайний собі Прадик. Їхати я сильно не спішив, дорога далека (понад 500 км). Та і на роботі був трохи передсвятковий завал. Раз подзвонив, другий, третій. Разом з цим моніторував інші варіанти, глухо...

І ось настав день (29.12) з роботи відпустили, білети куплені. Їдемо з братом. Споглядаємо прекрасні пейзажі, цікаву архітектуру. Поїзд як то часто буває, запізнювався на пересадку. Вспіли на приміський. Їдемо у гори. Краса неймовірна.

Приїхали у містечко. Власник забрав з вокзалу іншим авто.

Під'їхали і ось стоїть він. Срібний колір, пластикові накладки покриті Раптором, класні нові диски, хороша А/Т резина. Оглянули салон, підкапотку, раму, ще якісь дрібнички, послухали двигун.

Ну то ж треба прокататися. Поїхали по угіддях Пана власника. На гору, з гори, по вузьких сільських доріжках, по латаному асвальті, серпантинах. Авто веде себе хороше, м'яко як на мерсі, характерна валкість рамного позашляховика, високо, як на P38. Супер, подобається, берем)

Підписали договір, нас запросили, нагодували, ще й в нагрузку дали дичини. Хороші люди)

Заправилися, їдемо. Дорога далека. Їде хороше, м'яко, високо, класно. На автостраді не витискав сильно середня 110, при обгоні трошки більше, запас є.

Приїхали до хати уже в ночі. Змучені, але задоволені.

Дякую за увагу. Далі буде...

P. S. Під час їзди додому було стороннє постукування, розкрутився замок п'ятих дверей. Підкрутив, все ОК. Але потрібно трохи відрегулювати бо самі двері просіли (типова проблема).

P. P. S. Не судіть строго, це мій перший запис