Історія купівлі досить проста: сидиш собі, гортаєш оголошення, вже й не сподіваєшся на щось адекватне… і тут бах — оголошення, яке прямо світиться: “подзвони мені” 😄📲 Телефоную. Як виявилось — машина з моменту придбання, а саме з 2006 року в одних руках! Для таких років це, вибачте, як знайти динозавра, який ще й паспорт покаже 😂🦖. Пробіг — 296 тис. км, що для крузера звучить як : тільки обкатку закінчив 😅
Приїхав на огляд — і тут приємності посипались одна за одною:
вся рідна фарба 😳 (окрім маленької плямки 10×10 см, ну то взагалі смішно)
другий комплект дисків із гумою (хоч і сток але на шару🤣)
кенгурятник — щоб виглядати ще більш брутально 💪
технічний стан дуже гарний
Картина склалась миттєво — беру! 😎
Продавці виявились нормальними людьми (так, такі ще бувають 😁) і чесно сказали, що треба поміняти комплект ГРМ. Я й так збирався це робити після покупки, тож плюсик їм у карму.
У МРЕО час тягнувся довго… як жуйка, що прилипла до черевика 😂 Але ось він — заповітний техпаспорт і номера! І я, як щасливий власник чорного пепелаца, полетів додому. Дорога з Черкас до Кропивницького пролетіла на одному диханні, навіть при тому, що їхав повільно— 90–100 км/год. Ну крузаки інакше й не вміють: їдуть рівно, впевнено і з відчуттям, що ти керуєш маленьким бронепоїздом 😄🚂