Я даю копаті.

Справа була 11 вересня, яким би це збігом не було... Втім, як все відбувалося - їхав я по трасі і раптом загорівся на панелі приладів напис, що увімкнений режим пропалювання сажового фільтра. Я то знаю, що якщо ввімкнувся пропал - треба діяти за класичною схемою - швидкість не менше 60 км/год протягом не менше 30 хвилин. Я почав акуратно тримати на спідометрі соточку. Спершу лампочка була червона, потім стала жовтою. Через якийсь час між двома кольорами утворилася магічна аура і почалася дискотека з двох відповідних кольорів - після цього, знову почала горіти тільки жовта лампа.

Через якийсь час я вирішив зупинитися та подивитися, як взагалі проходить регенерація. Вийшов - смердить горілим, натиснув на газ - чорний дим. Ну, в принципі, все нормально. Сідаю в машину, починаю рух, як бачу, що з-під капота йде легенький димок. Я в той момент проїжджав біля газової колонки, але не звернув уваги, вирішив зупинитись глянути, що це таке. Бо «дим ззаду – норма, спереду – катастрофа», подумав я. Відкрив капот - а там піднялася така хмара диму і палиці горіння, що накрило всю заправку. Я одразу крикнув заправнику, щоб ніс вогнегасники та воду.

Сам у цей час взяв ключі у далекобійників та зняв клеми. У мене була стресова ситуація, тож десь я був розгублений, десь зібраний. Погасити довго не могли. А найголовніше – не зрозуміло, що ми гасимо. Бачимо тільки, що з низів двигуна йде ДИМ.

Спочатку думали, що горить тканинна шумоізоляція підкапотки, тому що ми на неї ллємо воду – йде випаровування. Але скільки можна? 10 хвилин розпил води йде і не погасимо? Підходить далекобійник, розглядає та каже, що палає в мене шумка. "Це не найстрашніше, подумав я", а ось заправник почав говорити, що поплавилася турбіна, або згоріла, ну загалом він думав на неї, що є цілком логічно, тому що з-під неї і йшов дим.

Я у голові обробляв цифри та суми, але мене втішав факт, що треба купити нову турбіну, а не нову машину. Але небезпека ще не минула, дим все йде і йде, а потім я помітив, що стою за 15 метрів від газової колонки, і напруга у мене росла ще більше. Невдовзі під'їхали знайомі, один із них був автомеханіком і одразу почав шукати, що до чого. Взяв домкрат, підняв машину та поліз під неї. Я вже на той час знав, що це швидше за все сажевик, бо від нього лунали іскри та стрілянина.

Але все виявилося куди простіше - заводська металоволокнова шумоізоляція втомилася від свого існування і вирішила лягти на сажевик під час його регенерації. Трохи часу і вона почала тліти.

Протягом 20 хвилин ми усунули цей факт і опустили машину, підключили клеми-машина завелася. Я почав їхати по трасі додому і знову спалахнула помилка по сажевику, я зупинився - все було добре.

Всі знайомі, які робили цю процедуру на дизелі/бензині, а також робили тюнінг вихлопу - порадили мені хлопців із DOC Glushak (Київ, лівий берег). Вони вирізали фільтр.