Васильківські Карпати. Офф-роад на передньому приводі

   Історія про те як ми готували проект по декору для фотосесії в мальовничому місці "Васильківські Карпати", „Хобітляндії“, „Васильківських горах" чи просто „Васильківській Швейцарії“ .

https://maps.app.goo.gl/ow36drMpT8t7Tam88?g_st=ic

   
    Ті хто був хоч раз у місці внизу самих холмів біля озера знають , що туди єдина дорога є, куди можна заїхати тільки позашляховиком або машиною з високим кліренсом , те що я і спробував зробити на своєму „бусанчику".
   Виїхали ми з декораторами одним літнім ранком після невеличкого дощу . В автомобілі знаходились декорації і флористика яку ми встановлювали в центрі цього прекрасного заповідника.

  Туди я доїхав з легкістю , адже на передньопривідній машині все таки навантаження на передню вісь постійне із за розташування двигуна майже на ній але трішки скользилася по розмоченій ґрунтовій дорозі.

   Залишивши там декораторів, мені потрібно було відїхати по справам і забрати все назад о запланованій годині ввечері. 
  І тут через декілька годин я повертаюся на місце монтажу і не доїзджаючи 50 метрів правим колесом попадаю в ліву колію. Машину підняло але ввімкнувши задню передачу і викрутивши руля в напрямку руху вона стала на всі 4 колеса, таким результатом я був дуже задоволений і залишив в більш безпечнішому місці машину , щоб у випадку зливи, яка за всіма прогнозами повинна була бути можна було виїхати та поки збирали наш декор.

   Але трішки пізніше погода все таки внесла свої корективи і до машини вже прийшлось добиратись з великими зусиллями , з декораціями в руках під дощем від якого видимість була в двох метрах від нас. 
  Все забравши і в тому числі виїхавши ще однією нашою машиною від самого озера ,прийшла черга і моєму Фіатику випробувати справжній офф-роад як джипу.
  І прохідність автомобіля по цій дорозі показала, що і на бусі можна інколи заїзжати на легке бездоріжжя.