Донор двигуна

Отже, авто переоформлене, наступний етап в нас - заміна двигуна. Автомобіль рідкісний, піти на базар і купити конкретно на нього хоч щось - фантастика, а двигун - тим більше. Благо в нас є олх, де таки один мотор завалявся. І начебто звучить нескладно, але спочатку все упирається в фінансове питання, а згодом - 24 лютого, стає трішки не до автомобіля. Робота по ньому зупиняється, в квітні машину переганяємо на інше місце, де майже півроку авто стоїть безвилазно по причині тупо відсутності двигуна на ринку.

Ближче до осені ситуація починає набридати. Такі простої їй на користь точно не йдуть, було прийнято рішення, до якого чомусь раніше не додумалися - донор. Просто донор з таким самим двигуном

Знову все звучить максимально просто, та такого двигуна в машини на наш ринок, нажаль, не ставилось. Відповідно кожного варіанту по 2-3 на всю країну максимум.

Не дивлячись на це - знаходимо в наш бюджет Chevrolet Corsica LT 1992 року в Чернігові, на ходу, також на двигуні 2.2. Наступного дня дзвінок - одразу питання "мотор?" Модель, стан, заводиться, чи ні, навісне, і так далі. Отримую інформацію, фотографії, візуально порівнюю архітектуру і вирішую - так, це те, що мені треба. Авто в Чернігові, продавець запевняє, що своїм ходом доїде. Віримо, закінчую роботу з нічної зміни, ставлю робочого "Мерса", і вилітаємо з товаришем в Чернігів. Приїхали. Подивились. Окей, заводиться, їде, в принципі влаштовує. Розрахувались, забрали документи і їдемо в Київ.

Але все ж один ньюанс по автомобілю був - дуже туга куліса. Продавець запевнив, це через довгий простій авто. Ніби як змазали вдшкою, стало краще, потім розробиться. Розбиратися особо ніколи, мені знову в нічну зміну, тому їдемо. По всім законам жанру проїхати змогли 1.5 км. Після чого тросик на коробку покинув чат. Викликали продавця, якось з'єднали на місці обриву, і тросика хватило ще на цілий кілометр. Коротше, робити нічого, на годиннику опів на сьому, дякуючи небайдужим - підказали де авто можна лишити, кинули його і помчали на маршрутку. Останню ми вже проґавили, тому довелось їхати блаблакаром. І лише через тиждень вдалося приїхати і забрати її до Києва, вже на шнуркові

А якщо однією фразою - так епічно 700 євро я ще не витрачав