Купівля

Коли в тебе на руках бюджет китайського телефона, або тижневого пакета продуктів - саме час посилено гортати оголошення з продажу автомобілів.

І ось, сидячи одним з вечорів на рст, гортаючи всякий мотлох, в стрічці з'являється такий самий мотлох, але значно цікавіший якогось жигуля. Так, не на ходу, але ЦЕЖ ІНОМАРКА! Зранку зателефонували власнику, уточнили кілька питань, заїхали в Епіцентр за тросом - і помчали в Бровари.

Оскільки мій тодішній "дейлік" абсолютно не пристосований до буксирування "мрій металоприйомок" - довелось брати доходягу-жигуля сусіда напарника по роботі. Картина приблизно наступна - на вулиці -15, в жигулю вода, яка звісно була злита, але її залишків хватило, щоб заморозити кран пічки. При цьому необхідно вмикати обдув скла, щоб хоч щось бачити. Отже, доїхавши до Броварів, ніхто з нас ніг вже не відчуває. І там вже було особливо не до оглядів, приблизно подивились, до купи тримається, чотири колеса має, навіть VIN під склом сходиться. Коротше, варіант безпрограшний, треба брати. Зі слів продавця - гроші потрібні терміново, тому якби ми не забрали - ввечері вона б поїхала "по 6,50 за кг"

Вчепили на трос, потихеньку поїхали, кілька разів зупинялись на заправках чисто відігріватись, бо пічки так і немає. До вечора таки доїхали до місця призначення, вкинули акумулятор, перевірили світлотехніку. Авто чисто американське, отже в комплекті в нас і повноцінні "американки" (помаранчеві габарити), і червоні покажчики повороту на задніх ліхтарях, ба більше, для цього всього навіть не треба таритись кольоровими лаками в балончиках.

Надивившись, знімаємо живий акб, ставимо його додому і йдемо відігріватись і п

отихеньку думати, як вирішувати питання з переоформленням, заміною двигуна, і всім таким іншим