За декілька днів до війни...
Всю хронологію подій починаючи з 24 лютого я описав у бортовому журналі своєї вісімки. У даному БЖ розповім конкретно історію цієї автівки.
Саме 24 я намітив зробити ТО, замінити моторну оливу, фільтра. Все було у багажнику...Не судилося.
Забрати Пассата ані 24 лютого, ані 27, коли вже виїжджав із Салтівки, я не зміг. Велися дуже активні бойові дії. Виїхав саме на вісімці, тому що її гараж знаходиться 300 метрів від моєї багатоповерхівки, а гараж Б6 - 1 км, причому він знаходиться на рівнині, край міста, в полі, а висоту, що знаходиться неподалеку зайняли надвечір 24 лютого загарбницькі війська. Територія гаражного кооперативу прострілювалася...
Я покинув район, йшли дні, я тільки і думав, як би потрапити до гаражного кооператива. Надії що авто залишилось неушкодженим спливали з кожним днем...Чув від знайомих що згоріли більше десятка гаражів...
30 березня я познайомився з відчайдушними волонтерами. Розповів їм про своє горе, і вони запропонували мені спробувати проскочити на територію гаражів. Як тільки вщухли залпи арти та градів ми виїхали на їхній машині. Від місця де я перебував до гаражу з Пассатом 7 кілометрів. За весь шлях ми зустріли всього одне авто!
І ось під'їзджаємо. Летіли весь шлях по пустому місту 100-140 км/год. Довкола пошкоджені, обгорілі багатоповерхівки, воронки...Я в шоці...Волонтери спокійні, навіть не нервують. Ось вже і моя лінія гаражів. Серце зупинилося. І фух! Мій цілий!
Швиденько відчиняємо. Неподалік лунають поодинокі постріли. Я вставляю кнопку, авто заводиться. Витискаю зчеплення, втоплюю ручку перемикання передач, і ось тобі...передача не вмикається! Постріли посилюються. Насилу мені з хрестом вдається увімкнути задній хід. Виїхав з боксу. Тепер неможливо включити першу! Як тільки мені вдається, валю звідти нафіг!
Руки трусяться, я валю 140 по пустому місту!
Доїхали без пригод.
На слідуючий день помітив переднє ліве колесо повністю спущеним. Підкачав. Їду шукати шиномонтаж. У місті війна ніхто не працює. Мені поталанило, знайшов працюючий.
Шину пробив малесенький осколок.
Всю весну і майже все літо машинка мені допомагала.
Аж до серпня авто стояло у дворі багатоповерхівки. Але настав час переїжджати у інший район міста. Тому Пассата довелося віддати на зберігання родичам з області. У них власний будинок, місце і для мого Пассата знайшлося. А сам поїхав на вісімці.
На сьогоднішній день В6 повністю обслужений. Замінено: моторну оливу, абсолютно всі фільтри. Полагоджено перемикання передач - троси закисли, їх розібрали і замазали, передачі перемикається як в кіно!))) Придбали комплект ГРМ фірми INA.
Далі буде...