IPA - гірке та дуже гірке пиво)

Прикольно, що серед нашої автомобільного ком'юніті відокремилася інша невеличка спільнота - поціновувачів пива) Не можу пройти повз та не розказати щось цікаве про пінний напій зі свого досвіду.

Колись давно, ще у минулому житті, довелося мені працювати барменом у найкрутішому крафтовому пабі Харкова - Red Door Pub.

​​​​​​

Прийшов я на цю роботу з любов'ю до пива, але без серйозного досвіду та знань. 20 кранів на барі та ще безліч іноземних сортів у пляшках - це був цілий новий світ для мене. Для того, щоб рекомендувати відвідувачам сорт на їх смак - треба було спочатку у всьому цьому різноманітті розібратися самому. Лікбез від старшого бармена (Ярік, здороу!)), література, інтернет, а головне - спілкування з іншими поціновувачами пивка - все це виявилося неймовірно цікаво. І поступово я дізнався чим відрізняються іра від ара, портер від стауту, а лагер від елю.

Ну а найприкольніший момент був у тому, що я, як бармен, був зобов'язаний після підключення кожного нового кегу з пивом, пролити та скуштувати трохи щоб запевнитися у якості товару. Без фанатизму, 100-150 грамів - це небагато, але смачно і цікаво)

​​​​

Тож поступово мої теоретичні знання стали підкріплені практикою.

ІРА - це Indian Pale Ale, ель, що почали варити в Британії наприкінці 19ст. Пиво варилося в Британії та відправлялося до колоній, в тому числі в Індію, шлях до якої був немалий. Шлях у місяць, а то й більше - для транспортних засобів того часу. А щоб пиво не скисло і не зіпсувалося, пивовари почали додавати велику кількість хміля - він виступає у ролі консерванту і подовжує термін придатності напою, а ще насичує смак ароматною гіркотою. 

Спочатку ІРА здався мені пивом занадто гірким, я не розумів в чому прикол таких екстремальних смаків. Але поступово розпробував і любов до хмільного напою вибудувалася на міцному фундаменті. Хмільний післясмак розкриває в глибину гіркоту, як частину, як основу смаку.

І тепер я навічно серед тих, хто не уявляє пиво без гіркого хмелевого післясмаку, а у кожному новому закладі на барі в першу чергу питає саме ІРА.

Залишаю вам пару фото з тих часів, асортимент у нашому пабі та пара келихів зі смачними спогадами. А якщо вам буде цікаво - може наступного разу розповім, чим відрізняються лагер та ель, чому крафтові келихи зазвичай мають об'єм 0,4 або 0,3 літри. Або розкажу про королеву гіркоти - DIPA, де кількість хміля у рецепті буває у 3-5 разів більша ніж у звичайному ІРА))