Спочатку Ascona мала випускатися як Kadett C, і перші дослідні зразки були виконані саме в такому вигляді. У той же час, керівник Opel Боб Лютц запропонував створити новий модельний ряд. Так виник незалежний модельний ряд Ascona.
Автомобіль першого покоління з індексом «А» випускався у трьох видах кузова – 2-дверний седан, 4-дверний седан та універсал. Також на базі 4-дверного седана вироблявся спеціальний поліцейський автомобіль.
Заднепривідна Ascona оснащувалась двигунами 12S/16N, 16S, 19S, 19E-US з карбюратором або електронним інжектором, і чотиришвидкісною ручною або тришвидкісною автоматичною коробкою перемикання передач.
Друге покоління з'явилося у 1975 році та отримало індекс «В». Зовнішній вигляд мав багато подібних характеристик з моделлю першого покоління. Збереглося і класичне компонування: двигун попереду, задні колеса провідні. Підвіска комфортна та міцна, попереду незалежна, ззаду залежна – міст.
Ascona B мала різноманітну лінійку силових агрегатів: 1,3 л N/60 л.с., 1,3 л S/75 л.с., 1,6 л N/60 л.с., 1,9 л N/ 75 к.с., 2,0 л N/90 к.с., 2,0 л S/100 к.с., 2,0 л Е/110 к.с. та дизель 2,0 л D/60 л.с.
У 1981 році виходить Ascona C, побудована на новій платформі General Motors, що отримала назву "J-Car". Це покоління мало мало спільного з попереднім і перевершує його за багатьма параметрами. Завдяки поперечному розташуванню двигуна салон став більш просторим та комфортабельним.
Ascona C випускалася з 2- або 4-дверним кузовом типу "седан" або з 5-дверним кузовом хетчбек. Для збільшення стійкості кузова до корозії фахівці Opel пороги, двері та кришку багажника зробили з оцинкованого листа.
Постійний високий попит на модель забезпечувався завдяки практичній і надійній конструкції, а також широкій гамі карбюраторних двигунів з газорозподільним механізмом типу OHC з гідравлічними штовхачами. Гамма двигунів складалася із чотирьох карбюраторних: 1,3 л N/60 л. с., 1,3 л S/75 л. с., 1,6 л N/75 л. с., 1,6 л S/82 л. с.
Максимальна швидкість Ascona від 140 до 180 км/год. Багато з цих силових агрегатів запозичені у Opel Kadett. Двигуни агрегатувалися із 4-швидкісною ручною коробкою передач. Замість неї на замовлення можна було встановити 3-швидкісний автомат (на будь-який двигун, крім 13N). Випускалися чотири версії: Standard, Luxus, Berlina, та спорткар SR.
Салон відрізняла просте та функціональне оздоблення. Оригінальна панель приладів переходила до консолі. Тахометр встановлювали тільки з виконання GL. "Двірник" та омивач на задніх дверях хетчбека також ставили починаючи з версії GL. Натомість найдорожчу версію SR/SRi окрім електропакету та "двірників" фар комплектували ще спортивними сидіннями та триспицевим кермовим колесом Recaro.
Передня підвіска - традиційний McPherson з жорсткими нижніми важелями та стабілізатором поперечної стійкості, а задня - напівнезалежна з двома поздовжніми важелями, з'єднаними в нерозрізний міст торсійною балкою та укороченими пружинами змінного перерізу.
У 1982 році ряд силових агрегатів поповнили дизельний 1,6 л D/55 л. с., інжекторний 1,8 л LE/115 л. с. із системою впорскування LE-Jetronic та 5-ступінчастою ручною коробкою передач. За додаткову плату стало можливим встановлення гідропідсилювача керма, електросклопідйомників, електродзеркал та бортового комп'ютера. У 1982 році Ascona стала найбільш продаваним автомобілем середнього класу в Німеччині.
1983 ознаменувався появою таких опцій як центральний замок і підігрів дзеркал заднього виду. На моделі SR із двигуном 1,8 л LE почали встановлювати спортивні амортизатори. Задні гальма оснастили системою AWтоподвода.
У 1984 році проводять перший face lifting. Вирішили змінити назву комплектацій Ascona. Базова версія стала називатися LS, Luxus – GL, Berlina – GLS, SR – GT. Всі моделі стали оснащувати облицюванням радіатора від моделі GT, великими ковпаками, регульованими сидіннями, покращеною дошкою приладів, внутрішнім регулюванням дзеркал. З'явилася регульована по висоті рульова колонка та система start-stop для двигуна 1,3 S. Зміни у конструкції зчеплення та оптичних елементів.
У 1985 році з'явився інжекторний двигун 1.8i із трисмуговим каталізатором.
У 1986 році проходить другий face lifting. Фари та задні ліхтарі набули інших форм. Облицювання радіатора, решітки вентиляції та передній спойлер стали фарбуватися під колір автомобіля. У 1987 з'явилися нові двигуни: 1.6i з трисмуговим каталізатором і моноінжектором Multec (75 к.с.), і 2.0i з трисмуговим каталізатором та інжектором Bosh Motronic (115 к.с., без каталізатора 130 к.с.).
Ascona C свого часу мала великий успіх практично у всіх країнах Європи. Торішнього серпня 1988 року виробництво Opel Ascona було вирішено припинити. Вона поступилася своїм місцем Vectra A.