Велич українського Акерману

Canon SX520HS, f/4, 1/800, iso-100, 2017р. 

   Найпотужніша споруда. Це треба бачити наживо. Важко порівнювати цю пам'ятку іншим, пізнішим. Замки та палаци XVIII-XIX століття виглядають попсою порівняно з Аккерманом. XIII-XIV століття (фортифікаційний замок, за джерелами). Не той замок у звичному розумінні — житло феодала. А справжній форт. У ньому має сховатися все місто у разі нападу.
   Штурмований тричі і не раз не взятий силою (поки одного разу старійшини не здали ключі від нього). Підступ до нього, слабо підготовленої армії піхотинців, просто не можливий. Фортеця має два двори та цитодель усередині. На сьогодення всі стіни на місці. Деякі, звісно, ​​відновлені, деякі напівзруйновані. Отак клали.
   З середини території, на дворі, ті часи відчуваєш навіть без декорацій. Це, звісно, ​​атмосфера війни. Саме на її випадок усе це зводилося. Усередині пахне млявою травою та кров'ю. А ще там конячки ходять)). Не заборонено лазити по стінах. Можна заглянути в вежу, помилуватися краєвидами з бійниць на саму фортецю, на місто, на затоку. Види дуже атмосферні з будь-якої точки: і не важливо на стіні ви або у вежі, або на землі; підходите до фортеці чи підпливаєте до неї.
    У дворі фортеці для туриста луки/арбалети, прапори середньовічні, шмотки, таран, котел, музей катівнтцтва з тортурами. За територією стежать, що було б прибрано. Не дуже доглянуто, але це ж середньовіччя, майте на увазі... Плюс, місцями ведуться ремонтні роботи та археологічні розкопки біля мінарету (про це свідчить табличка). Поруч із фортецею можете спостерігати залишки античного міста Тіра. Загалом місць для вдалої фотосесії повно. Фоткаються всі і туристи-романтики, і любителі старовини, і модні дівчата в не спекотному літньому вбранні. Туристи ходять групками, але краще їхати туди "дикуном" - буде дешевше і цікавіше. Всю необхідну історичну інформацію краще прочитати заздалегідь, щоб на місці вже розуміти для чого всі ці не хитрі будівлі.