"Авто місяця" - інтерв'ю з власником

Драйвер.Топ продовжує свій проєкт. Це - інтерв’ю з переможцями голосувань. Наші журналісти поспілкувались з Massimo (він же Максим), який переміг у номінації “Авто місяця - листопад 2025”.

- Максе, розкажи, будь ласка, про свій автомобільний шлях. З чого все почалося, з якого віку і з якої машини?

- Автомобілі мене цікавили з самого дитинства. Спочатку це були архіви журналу «За рулем», пізніше — автокаталоги, які я знав майже напам’ять. А десь з 1998 року до них додалося «Авторевю» та майже одразу з’явився й регулярний доступ до інтернету, який тоді був наповнений автомобільними форумами та тематичними статтями.

Мій батько працював водієм, тож часто мав доступ до дорогих автомобілів. Втім, першою власною машиною стала стара «дев’ятка». Саме на ній я вчився їздити самостійно й навіть встиг взяти участь в аматорських ралі. Була в нас така серія в Дніпрі “Авто пристрасті по неділях (ориг. “Авто страсти по воскресеньям")” — це був дуже цікавий і драйвовий досвід.

У студентські роки я працював адміністратором автомобільного сайту, допомагав зі створенням контенту для програми «ДРАЙВ», долучався до проєкту «Парк автомобільного періоду», а також працював зі спортивною командою «Еліта Спорт». Окрім цього, певний час був адміністратором картинг-центру.

- Тож виходить, що за весь цей час ти поступово наповнював свій багаж знань автомобілями різних марок і країн. Водночас дивлячись на твій драйвер-гараж, видно, що ти знайшов себе у Volvo та Alfa Romeo. Але яка з двох Volvo з’явилася першою — 240 чи 740?

- Першою була взагалі Volvo 940, але до драйвер-гаража вона так і не потрапила — у тому екземплярі не було нічого справді цікавого. Втім, саме з нею я зрозумів, що старі Volvo — це моє. Я майже одразу її продав і придбав Volvo 740.

А ось Volvo 240 з’явилася приблизно через п’ять років — у 2020-му.

Вона від самого початку планувалася як автомобіль вихідного дня. Я певний час читав бортжурнал цієї машини, а згодом зрозумів, що її технічно зробили, але фактично не експлуатували — вона просто стояла в гаражі. Після тривалого періоду торгів автомобіль зрештою став моїм.

Угоду планували оформити ще в січні, але сильний снігопад завадив. Через обставини купівлю довелося перенести ще на три-чотири місяці.

- Тобто, Volvo був завершеним проєктом на момент покупки чи відреставрований?

- Швидше відреставрований, але після побудови автомобіль фактично поставили на зберігання. Через це він був доволі «сирим» — майже щодня доводилося щось переробляти й допрацьовувати. Навіть зараз є чимало моментів, які я хотів би довести до ідеалу.

Я ніколи не був фанатом другої серії, але зовнішність саме цього автомобіля мене дуже зачепила. До того ж — турбодвигун і одна з найкращих можливих коробок передач. Тобто фундаментально під час відновлення був закладений дуже грамотний набір компонентів, а для мене це принципово важливо.

Свою роль зіграло й те, що машина була поруч, у Дніпрі. Ба більше — вона все життя провела в нашому місті, а ще на початку 90-х була куплена тут новою. Наприкінці 2021 року, в одному з Volvo-чатів, я отримав пропозицію продати її. Я погодився, але з часом зрозумів, що сумую за цією машиною. У 2025 році мені вдалося повернути її знову у свою власність.

- Розкажи детальніше про технічну частину. Турбодвигун звучить інтригуючи — чи правильно я розумію, що двигун уже не оригінальний і походить від молодшої Volvo?

- І двигун, і коробка передач — Volvo. Це класичний редблок, але в його останній версії, від Volvo 940 1995 року.

Оскільки за документами у 240-ї був зазначений дволітровий мотор, ми свідомо шукали донора саме з 2,0-літровим турбодвигуном. Такі версії постачалися переважно на італійський ринок через особливості місцевого законодавства. Саме звідти й приїхав донор — разом із двигуном і, що особливо важливо, коробкою передач M90.

M90 — це вже повноцінна сучасна механічна КПП без овердрайву, з чітким і приємним перемиканням, чого старим коробкам Volvo відверто бракувало.

За сучасними мірками двигун не надто потужний — близько 155 к.с., але мені вдалось трохи додали потужності внаслідок більш вільного вихлопу та налаштування тиску наддуву. У результаті вийшла цілком приємна й збалансована динаміка.

- Звідки взялося його прізвисько «Кажан»?

Прізвисько «Кажан» з’явилося ще за попереднього власника — ймовірно, через радикальну конфігурацію «чорний на чорному».

- Які в результаті відчуття дарує Volvo 240 за кермом? Розумію, що це не історія про чисту швидкість і динаміку, але все ж — як вона їде?

- По-перше, дехто, напевно, назвав би цю машину «корчем», але для корча вона надто цивілізована. Тут є зручні сидіння, великий багажник, збережений кліренс, кондиціонер, а підвіска все ж залишає певний запас комфорту. Взимку ж пічка — це взагалі щось з іншої ліги. Без жодних вагань я можу використовувати її як повсякденний автомобіль — і періодично так і роблю.

Мені, людині, звиклій до італійських авто, керування Volvo 240 сприймається з певним гумором. Довге рульове керування, мінімальна інформативність на кермі, великі не підресорені маси — зате є чітке відчуття, що ти керуєш механізмом. Гарний огляд, видно капот, чудово відчуваються габарити, приємні зусилля на педалях і на КПП, відчуття «непробивної» підвіски, та й двигун тягне дуже впевнено.

Зазвичай кілька днів на тиждень я свідомо обираю її для поїздок на роботу й у справах. Хоча, як і будь-яка машина з характером, вона теж потребує періодичного відпочинку.

- Чи привертає увагу цей автомобіль у місті та на дорозі? Як реагують люди?

- Нетипових автомобілів у мене було чимало, але за рівнем привернення уваги Volvo 240 далеко попереду всіх. Перед покупкою я цього не очікував. Майже кожен виїзд — хтось фотографує, підходить із запитаннями або показує «великий палець» на світлофорах. Якби існував рейтинг уваги на вкладений долар, ця машина точно була б у ньому першою.

- Як родина, близькі та друзі сприймають твою любов саме до 240, зважаючи на те, що в тебе були й інші Вольво?

- Родина з часом звикла, хоча після V70, S60 та S80 певний опір пересідати на 240, звісно, був. Хоча це і не єдине авто в родині. Але найчастіше з родиною катаємось на вихідних на ній - це машина вихідного дня, такий збіг.

Якщо подивитися на мій драйвер-гараж, може скластися враження, що це суто «вольвівське» захоплення. Насправді мабуть, просто так склалося, що ці автомобілі мені підходять — і за зовнішністю, і за комфортом. До того ж у нашій країні Volvo має досить нейтральний імідж, що для мене теж плюс.

Якщо порівнювати, наприклад, з Alfa Romeo, то з Volvo у нас усе ж є хоч якийсь вибір автомобілів, запчастин і сервісу. При цьому варто розуміти, що Volvo — це не про велику кількість конструктивно «драйвових» моделей. Це радше про безпеку, комфорт, скандинавський дизайн і загальну міцність та надійність. І, власне, цього вибору мені цілком вистачає.

- Які подальші плани щодо автомобіля? Вдруге продавати, як я розумію, ти вже не плануєш?

- У наш час складно щось планувати наперед. Машині вже близько десяти років після кузовних робіт, тож є моменти, на які варто звернути увагу. Хочу зробити більш стриманий вихлоп і підтягнути деякі деталі в салоні. Загалом же вважаю, що автомобіль вийшов дуже вдалим, і мені не хочеться перетворювати його на щось принципово інше. Якщо й експериментувати, то простіше купити окремий кузов і почати проєкт з нуля.

Сподіваюся, що у 2026 році на дороги виїде і Volvo 740 — і тоді, можливо, доведеться обирати між 240 та 740.

- Бачив допис про автопробіг ретроавтомобілів. Можливо, ти з Кажаном ще десь «засвітилися» на публіці?

- Ми вже встигли взяти участь у кількох автопробігах у Дніпрі.

Посилання на статтю "У Дніпрі відбувся масштабний автопробіг ретроавтомобілів"

Хотілося також потрапити на Dnipro Car Fest, але цього разу запрошення так і не надійшло. Сподіваюся, що у 2026 році вдасться виїхати на OldCarLand — для цієї машини такий формат події підходить ідеально.

- Як ти дізнався про спільноту Driver.TOP?

- Якщо чесно, вже й не пригадаю точно. Десь промайнуло в автомобільних пабліках або чатах, і я практично одразу зареєструвався.

- Як ти сприйняв перемогу, зважаючи на те, що до цього послідовно були титули авто дня та тижня?

- Якщо чесно, я все ж таки трохи сподівався на такий результат, адже сучасними автомобілями сьогодні вже складно когось здивувати. 

А класика завжди викликає певний інтерес, саме це й спрацювало, мабуть. Мені просто приємно, що машину помітили й оцінили.

- Що порадиш або побажаєш майбутнім учасникам і загалом користувачам цієї платформи?

- Учасникам та користувачам я б побажав насамперед не лінуватися й вести бортжурнали, регулярно оновлювати їх і додавати свіжі фото. З часом це стане цікавим навіть для вас самих, а ще — це зручний спосіб зберігати історію обслуговування та виконаних робіт.

Сьогодні більшість автофорумів занепали, а автомобільні обговорення перемістилися в Telegram та Instagram, де якість дискусій і глибина контенту часто страждають. На цьому тлі driver.top залишається надійним джерелом структурованої інформації, яку легко знайти навіть через роки.

І, звісно, найголовніше — підтримувати свої автомобілі в належному стані та отримувати задоволення від процесу.

______________________________

Нові інтерв’ю з переможцями ТОПу найближчим часом.