DriverTop Преса

"Авто березня" (2025) - інтерв'ю з власником

Опубліковано: вчора о 12:06
Я їжджу на Ford Escort Mk6, Chery Amulet, Інше Інше
Чернівці, Україна

Авто грудня (2024)

Авто січня (2025)

Авто лютого (2025)

               

Драйвер.Топ продовжує свій проєкт. Це - інтерв’ю з переможцями голосувань. Наші журналісти поспілкувались з TipiTip, який переміг у номінації "Авто березня 2025".

    

     

- Розкажи про появу Джулії в твоєму житті? Передісторія її вибору

     

- Питання дуже цікаве, і на нього не можна відповісти односкладно. Альфа Ромео Джулія Квадрифоліо виникла в моєму житті випадково. Це якщо односкладно.

Я завжди любив компактні машини за їхню емоційність і керованість — мав BMW 235, кайфував від неї, але захотілось чогось новішого, тому взяв X4M.

    

   

Перед тим ще думав про Alfa Romeo Stelvio Quadrifoglio, бо хотів потужне авто.

   

Alfa Romeo Stelvio Quadrifoglio 2024

   

Чому Quadrifoglio запитаєш ти? Тому що я хочу один раз купити машину, заряджену, отримувати від неї задоволення і не лізти туди у двигун, в усі ті стейджі, оце корчування, всю цю історію. Менше з тим.


В мене є друг, Ігор, який займається авто з Канади (Біточки – наше ж все). Він виставив у своєму каналі Alfa Romeo Giulia Quadrifoglio 2024 року, з пробігом 37 км. І, врахуй, нова машина, вона була пошкоджена на території автосалону, відповідно, в неї навіть хазяїна ще першого не було, і вона з автосалону так і не виїхала, без критичних дефектів, крім навісного. Я вкинув ціну з думкою “як піде — моя, ні — значить не доля”. І забув. Через десь там 2-3 дні мав бути цей аукціон. А вони там проходять об 11-й вечора. І ось вже перед сном я отримую повідомлення: Вітаю, Альфа наша.

   

   

Було двояке відчуття: радість від класної ціни, але й нерозуміння — навіщо вона мені, адже X4M вже є. Але раз сказав — купив. Вона припливла до Києва, я спокійно зробив її в листопаді, без надмірного захоплення, думаючи, що покатаюся місяць і продам. Але далі все пішло інакше.

Поки я кілька днів їздив на Alfa Romeo, зрозумів, що вона мені дуже подобається — аж настільки, що вирішив продавати BMW. Дружина спершу здивувалася, бо я так хотів той X4M, але зима все розставила по місцях: Альфу я поставив на паркінг, бо я не планував їздити на Альфа Ромео взимку, нема сенсу, в цьому нерозумно. Тому всю зиму їздив на BMW X4M. Весною знову сів за Alfa Romeo — і остаточно переконався, що BMW мені більше не потрібен.

До того ж у мене з’явився Defender як службове авто — на далекі поїздки, зиму, бездоріжжя. І в цьому розкладі X4M просто втратив сенс: Defender закриває всі практичні задачі, Alfa — дає емоції в місті. X4M ніби завис між ними.

Було важко, бо я вклав у BMW багато, бо робив її для себе — безпека, фари, оптика, плівка, диски з зимовою гумою. Але наприкінці весни я його продав. Тепер у мене залишилася Alfa Romeo для душі й Defender для діла.

    

   

- Наскільки я знаю, Giulia Quadrifoglio закономірно порівнюють з BMW M3 F80 - що на треках, що по керуванні. Як ти можеш відреагувати на це? Можливо, тобі доводилося їздити на схожій BMW.


- Чекав на таке запитання, тому що дійсно багато хто їх порівнює. Alfa Romeo Giulia Quadrifoglio та BMW M3 F80 — вони одного класу, приблизно одних років. M3 — це класика: точність, динаміка, надійність. Але саме через це вона передбачувана, без несподіванок. У цьому плані Джулія виграє — вона емоційна, жива, іноді навіть непередбачувана, як атракціон. Їздити можна й спокійно, але коли хочеться драйву — вона дає його сповна.

У порівнянні з F80, мені Джулія цікавіша. По-перше — дизайн: італійська витонченість, плавні лінії, продумані форми. По-друге — звук: V6 звучить шикарно, набагато цікавіше за BMW, хоч і без фірмового "попкорну". По салону — BMW виглядає дорожче, все цілісніше і якісніше, але й у Джулії є приємні фішки, як не лакований грубий карбон, м'яка шкіра та нова мультимедіа, прям вона максимально кайфова.

Динаміка у них схожа, але Джулія краще керується. Отже, з цих ключових параметрів я віддаю перевагу Джулії. Це дуже суб’єктивно — як з музикою чи смаками. Друзі не розуміли мій вибір, але тепер заздрять. Для мене це цікавий досвід — італійка не схожа ні на що інше, вона унікальна. Та й самих Джулій на наших дорогах небагато — і це додає відчуття винятковості й емоцій.

  

  

- Гадаю, ось ця її оригінальність полягає саме в її платформі, тому що вона своя. Навіть з тією ж F80, де є ще, крім седана, універсал і фастбек. В якому стилі керування ти рухаєшся нею... часто використовуєш обмеження на три циліндри і максималку до 120?


- Купувати таку машину і їздити на трьох циліндрах при обмеженні 120 — це злочин, як для мене. Я пробував економрежим лише раз — не сподобалося. Переважно катаюсь по місту, жму зі світлофорів, кручу до відсічки, де можна — розганяюсь. І досі не набридло, навпаки — хочеться ще.

Зараз я у відрядженні й уже скучив за нею. Хочеться повернутись, сісти й віджарити. Так, 20% часу їжджу спокійно — коли настрій відповідний або затори. Але щойно з’являється можливість — тисну в підлогу. Без сорому. Бо ця машина створена саме для цього — для емоцій, драйву й кайфу, а не для економії. До речі, середня витрата за 3 тис. км в мене становить 18,5 л/100 км. Цифри говорять самі за себе, що спокійно їздити на ній неможливо.

   

   

- Коли машина дарує такі емоції, то її можна пробачити за її апетит, тим паче це ж не турбовий 1.4 на три циліндри... якого навіть, як на мене, жаль. Це як булінг інженерів над двигуном.

А розкажи, що означає Quadrifoglio та "чотирилисник" на крилі?


- Я постараюсь відповісти, ну так, не дуже детально, а в цілому передати концепцію. Quadrifoglio Verde 🍀, або «Зелений чотирилисник», — це емблема Alfa Romeo, що символізує потужність і перемоги з 1923 року, коли вперше з’явилася на гоночному авто. Тоді гонщик Уго Сівоччі, відомий своєю забобонністю, намалював чотирилисник на машині як талісман удачі — і виграв престижну гонку Targa Florio.

Через кілька місяців Сівоччі загинув під час тестового заїзду — на авто без талісмана. Відтоді чотирилисник став символом пам’яті, а форма знака змінилась із квадрата на трикутник — як знак втрати Сівоччі.

Ось така нетривіальна історія виникнення зеленого чотирилисника. А детальніше можна дізнатися тут

  

  

- Що вплинуло на твоє рішення змінити колір і який саме колір ти обрав у підсумку?


- Це цікава історія: у мене вже було дві чорні машини, і спершу Alfa Romeo теж була чорною. Але я втомився від чорного — він швидко брудниться і приховує дизайнерські лінії авто. Усі машини в чорному виглядають однаково, втрачається індивідуальність.

Тому я вирішив змінити колір на щось яскраве та життєрадісне шляхом плівки. Підходив до вибору відповідально: знайшов студію, дизайнера, переглянув багато варіантів поклейки — від рейсинг-стилю до ретлуку (ретро стиль). Пробував різні концепції, але нічого не пасувало.

Мені завжди подобався зелений, зокрема відтінок Alfa Romeo Montreal Green. Після довгих роздумів і порівнянь у фотошопі я обрав колір плівки, який схожий на нього — виразний і живий. Щодо дизайну, хотів, щоб він був унікальним і мав зв’язок з брендом. Ідеї з чотирилисником не "зайшли", тому зупинився на змії з емблеми — це виглядало стильно й нестандартно.

Ми довго експериментували з розміром і розташуванням змії — спершу вона не вміщувалась, голова була обрізана або не така, як треба. Зрештою, знайшли ідеальний варіант: хвіст йде вздовж карбонового порогу, переходить в арку, колесо продовжує лінію, а далі змія виходить на крило й "їсть" людину.

   

Коли побачив це в такому вигляді — зрозумів: ось воно. Хотілося, щоб змія мала фактуру, була зістареною, не просто глянцевою. Дизайнер запропонував крутий варіант з "дірками", крізь які видно основний колір авто.

Цей дизайн повністю втілив моє бачення — від кольору до змії, все виглядає цілісно і підкреслює лінії авто. Саме так я уявляв Alfa Romeo Giulia Quadrifoglio тут і зараз.

   

   

   

- Чи стало авто привертати більше захоплених поглядів водіїв та перехожих порівняно з попереднім видом?


- Чесно кажучи, стільки уваги, лайків і посмішок я не отримував ніколи — це, звісно, тішить і підказує, що все зроблено правильно, але головне — я створював авто для себе. Це моє хобі, емоція, спосіб тримати себе в тонусі, особливо зараз, коли непросто залишатися ментально стабільним.

    

Усі ці погляди, лайки та інтерес — приємний, але побічний ефект. Люди звертаються, фотографи хочуть знімати авто, навіть мій друг Ігор включив його у своє портфоліо. Один ветеран попросив зробити фото для себе — я не зміг відмовити, бо для таких речей завжди знайдеться час.

   

Його знімки вийшли справді класними. Ділюсь декількома з Вами.

   

    

Також отримав запити на огляд авто від двох блогерів. Одним словом, уваги справді багато.


- Це круто. А як ти ставишся до авто виставок/фестів? Брав участь у подібному?


- До виставок і фестів я ставлюся позитивно, але беру участь лише як глядач — без машини. На той же KyivCarFest цього року навіть не подавався, бо просто не маю часу. Я не будував авто для шоу, а виключно для себе.

Участь у таких заходах забирає мінімум два вихідні — а навіщо? Це має сенс для бізнесів, які шукають клієнтів, але не для мене. Мій час дуже обмежений: я багато працюю, постійно у відрядженнях — за останній рік провів у них більше ніж пів року.

Я рідко бачу родину, тому вихідні для мене — це час із близькими. Хто захоче подивитися машину — зайде в бортовий журнал чи мій TikTok. А мені важливіше спокій, сімейне тепло й справжні речі, ніж понти перед незнайомцями.

  

    

- Як сім'я сприйняла нове авто? Якщо є якась поїздка з родиною, яке авто в більшості обирає родина? Чи все залежить від ситуації?


- Дружина спокійно ставиться до моїх автомобільних захоплень. Та і судячи з її посмішки Альфа їй подобається, хоч вона й не вдавається, що таке Quadrifoglio — просто каже: «якщо тобі подобається, то це круто. Я рада, що ти задоволений, і що ти отримуєш від цього задоволення».

Просто у нас в родині три машини: моя Альфа, Дефендер і ще одна — у дружини, яка теж швидка як і Альфа. Зазвичай на вихідних їздимо її авто: воно більше, зручніше для дітей, там стоять дитячі автокрісла. Але іноді, якщо маршрут простіший — наприклад, в місто чи в ТЦ, — беремо мою. Доньки, двійнята, обожнюють «зелену машину». Часто самі просять: «Тату, а поїдьмо на твоїй машині!»

Особливо їм подобається момент, коли зупиняємось на світлофорі перед трасою — і вони хором кричать: «Тату, дай газу!» Ну, і я кажу «Окей, пристебнулися, полетіли»

Я тисну, авто зривається з місця, і цих 3,9 до сотні. Звук двигуна, простріли. реве мотор — вони в захваті. Це дуже особливі моменти.

Але за кермо Альфи дружину ще не пускав — не тому, що не довіряю, просто хочу сам нею насолоджуватись. Машина — моя емоція, і поки що вона тільки моя.

 

   

- Які враження у тебе були після того, як твоє авто здобуло перемогу в номінації «Авто місяця»? Як ти дізнався про спільноту Driver Top і що тебе зацікавило? Що б ти хотів побажати користувачам платформи та майбутнім учасникам конкурсу?


- Коли моя Alfa Romeo перемогла в номінації «Авто місяця», я був щиро здивований, бо не очікував, що чорне авто може виграти (Так, так вона на момент голосування була чорна) — особливо після того, як я не отримав перемоги з BMW X4M. Я розраховував на результат лише після зміни кольору на зелений, але тим приємніше було здивування. Це завжди приємно, коли цінують твою працю та смак.

   

   

Про Driver.Top дізнався випадково у 2023 році — хтось із друзів надіслав посилання. Особливо сподобалась можливість автоматичного перенесення профілю з Drive2. На жаль, блог втрачено, але основні авто додав. Наприкінці того ж року зі мною зв’язався Володимир, співзасновник ресурсу. Ми довго спілкувались, я поділився своїм баченням, після чого мене запросили до модераторської команди. Відтоді допомагаю з ідеями, баґами, слідкую за культурою на платформі. Вірю, що Driver.Top має потенціал стати важливим елементом автокультури в Україні.

   

Моє головне побажання користувачам — створюйте авто для себе, а не для чужого схвалення. Інакше легко втратити власне бачення та задоволення. Критики завжди будуть, і це нормально. Головне — реалізовувати свої ідеї та не звертати увагу на тих, хто сам нічого не зробив. Конкурси — це просто приємний бонус, але справжнє задоволення — від самого володіння улюбленим автомобілем.

Звісно, хочеться, щоб мою Альфу Ромео оцінили й вона стала «Автомобілем року», але це вже інша історія — учасників багато, і шанси, вважаю, рівні. У цій номінації перемагають не випадкові авто, а справжні проєкти, в які люди вкладають душу, кошти й частинку себе.

   

        

______________________________

Нові інтерв’ю з переможцями ТОПу найближчим часом.

1 0

Обговорення

Щоб залишати коментарі, потрібно авторизуватись.
Я їжджу на Honda Accord (8G)
всі авто стильні в руках власника у якого є почуття смаку. респект
2
вчора о 21:45