"Авто лютого" (2023) - інтерв'ю з власником

Драйвер.Топ продовжує свій проект. Це - інтерв’ю з переможцями голосувань. Наші журналісти поспілкувались з Олегом, який переміг у номінації "Авто лютого 2023".

- Олег, розкажіть, як купували Starka, чи важко було виграти цей лот і як пройшов аукціон?

- Придбання нової машини було частково спонтанним, але й частково вимушеним. У зв'язку з цим були певні вимоги - якщо вже брати битка, то звісно тільки Volvo і тільки в максимальній комплектації, з пробігом до 100000 км і щоб був не дуже болючій удар, аби пошкодження машини не були капітальними. Та й спочатку я взагалі шукав Volvo V60 (це універсал) з двигуном Т6 3.0, це рядна шістка, яка вважається найкращим двигуном, але таких машин на той час було уквально кілька штук і всі вони були вгашені дуже сильно і пробіги від 150000 км. Варто ще сказати, що я завжи був фанатом Polestar (це придворне спортивне відділення Volvo, яке зараз вже переформатоване на виробництво крутих електричних машин) і навіть ще не знайшовши нову машину, не придбавши її, я вже знав, що у неї обов'язково буде повний зовнішній вигляд, як у заводських версій Polestar і по технічних характеристиках я теж спробую наблизитись до цих версій. Одразу скажу, що придбати заводський Polestar - просто анріал, їх дуже мало загалом, а якщо така машина потрапляє на Copart і вона не тотальна, то ціна тільки на аукціоні може доходити до 15000-17000 доларів, що абсолютно не входило в мій бюджет з урахуванням всіх наступних витрат.Так от коли я зрозумів, що з V60 мені не щастить, вибір був розширений ще й до седанів S60, яких в США тисячі, а на Copart в той час їх було сотні. Але враховуючи вимоги з двигуном, комплектацією і пробігом, вибір став з декількох машин, однією з яких була моя біла S60 T6 AWD R-Design, але вона була з новим двигуном Т6 2.0 (двигун від нової SPA-платформи, який на той час був абсолютно мені незнайомий). 2016 модельний рік, пробіг був 41000 миль, комплектація максимальна із можливих, візуально нетяжкий удар і пошкодження "стандартні". Хоч для мене цей двигун був взагалі незнайомий з точки зору якості і живучості, було вирішено ризикнути і грати цю машину, тому що в загальному у машини був дійсно дуже класний стан (без урахування пошкоджень при ДТП) і була повна історія обслуговування.Сам аукціон пройшов більш менш стандартно, була розрахована максимальна допустима сума і почались торги.

Спочатку начебто ніхто особливо за машину не боровся, але коли цінник піднявся до 5000 доларів, з'явились поляки, які підняли ставки до 6500 доларів (звісно, бо там багато бажаючих розібрати таку машину на запчастини і заробити на ній), ми з моїм брокером зробили вищу ставку і на кілька секунд була тиша, але потім ще й грузини з'явились, які повністю перебили і нас і поляків і почали накидувати по 50 доларів на кожну ставку, таким чином піднявши до 7100 доларів. А для мене 7000 доларів - був психологічний максимум, але з'явився якийсь спортивний інтерес і ми зробили ставку 7200 доларів, після якої всі інші відпали і я купив білу Volvo S60 T6 AWD R-Design. По факту я звісно розумію, що і поляки і грузини просто накрутили вартість для мене, але назад нічого не відмотати. 

- Чи були якісь напружені чи непередбачувані моменти під час покупки?

- Щодо напружених чи непередбачуваних моментів під час саме покупки, напевно, не було, тому що по-перше, у мене був дуже гарний брокер, який завжди був на зв'язку і відповідав на всі питання і по-друге, я чомусь взагалі не переживав з приводу придбання машини на Copart, хоча і робив це вперше. Я більше переживав тільки за те, щоб не було якихось сюрпризів під час відновлення авто, що власне і сталось потім.

- Що саме за сюрпризи були?

- Сюрпризи почались, коли я перший раз побачив машину на лаветі на митниці і тоді як раз була можливість перший раз заглянути під машину… Якщо по фото з аукціону мені здавалось, що з пошкоджень просто зам'ятий капот, зам'ятий підсилювач бампера, обламаний "телевізор", п'ятки лонжеронів, власне бампер, всякий там пластик і тд по дрібницях, то коли я заглянув під машину, у мене почалась легка істерика. Пробитий піддон двигуна, з якого стирчить американська суха трава з землею і з гілками, зам'ятий піддон АКПП, зам'яті радіатори, зам'ятий передній підрамник, який теж повністю в сухій траві з землею… Приємного тоді було мало, чисто з психологічної точки зору. Я з Volvo на той час вже був майже 8-9 років і знав ці машини повністю з точки зору конструкції. Тому пошкодження по типу зам'ятих пяток лонжеронів, обламаний "телевізор" мене взагалі не пугали, такі пошкодження усуваються за один день шляхом встановлення нових запчастин навіть без жодного стапеля, якщо звісно у машини ці лонжерони в різні боки не дивляться. А от пробитий піддон двигуна, зам'ятий піддон АКПП, порвані різні шланги і патрубки - дуже сильно наштовхували думки про те, що це може бути дуже боляче і дорого. 

- Які були відчуття, коли вперше побачили своє авто?

- Щодо почуттів, коли вперше побачив машину - та напевно ніяких, тому що я побачив брудну машину зі зпущеними колесами на лафеті, машина все ж таки бита, вона ж не в ідеальному стані була. Я чітко розумів, що я купив і як все може піти після отримання машини в Києві на митниці. Стоячи на митниці і чекаючи водія з лаветою, у мене не було ілюзій, було тільки бажання пошвидше вже виїхати на тій моій машині, поки я не заліз під машину і поки не почались ті самі сюрпризи. Та й чесно кажучи, я не дуже розумію, чому деякі кажуть про якусь ейфорію під час першої "зустрічі" з битою машиною...трохи дивна реакція, коли ти навіть інколи сісти в ту машину не можеш, або завести не можеш.

- Відновлення зайняло багато часу?

- Відновлення загалом зайняло майже 6 місяців, але більшу частину часу машина просто стояла на сервісі і чекала на запчастини, які я збирав ледь не по всій Європі. Поганий жарт в даному випадку зі мною зіграло те, що я купив машину начебто популярної платформи, тобто Volvo S60 в платформі Р3 (на цій платформі побудовані майже з десяток моделей Volvo з 2008 по 2018 рік), яких у нас в країні десятки тисяч і вони продавались в свій час офіційно, але в моїй машині стоїть двигун від нової платформи Volvo SPA (Volvo Scalable Product Architecture). Тобто кузов, ходовка, салон - платформа Р3, а двигун з АКПП - від платформи SPA. І машини в такій конфігурації з такими бензиновими двигунами в Україні ніколи офіційно не продавались, а на той час це означало, що й запчастин під такий двигун у нас на складах просто не було, через що довелось багато чого замовляти закордоном і чекати по кілька тижнів на ту чи іншу позицію. В цілому сам процес технічного ремонту пройшов відносно дуже швидко, тому що поки не приїхали всі запчастини, машину просто не ставили на підйомник, аби вона не займала місце , а коли вже все приїхало, то по техніці все зробили десь за півтора-два тижні. І також свою роль зіграло ще те, що практично всі запчастини, які ми міняли, були нові і виключно оригінальні, або ті, які стоять в оригіналі з заводу, але без наліпок Volvo, тобто "оригінальні замінники". Ніякого Китаю, ніякого дешману, ніякого колхозу по техніці в машині немає абсолютно, я на цьому взагалі не економив, якщо щось викликало питання - це просто одразу мінялось на нове. Такий у мене був підхід. По кузову - капот залишився рідний, його відновили, бампер купили б/у з Польщі (це абсолютно нормальна історія), "телевізор" я знайшов в дуже класному стані в Одесі, теж б/у, але без жодної тріщини, оригінальний, артикул 1 в 1 з моїм був. І варто додати, що одразу в момент відновлення, машина була повністю переодягнута в версію Polestar - це передні клики (нажаль замінник, хоча зараз я розумію, що краще б я тоді купив оригінал, він набагато легше встає на рідний бампер) і це оригінальні задній дифузор і задній спойлер.

- Що із допрацювань далось найскладніше?

- Найважче з допрацювань - це була задача всунути великий кастомний інтеркуллер, якому заважав підсилювач бампера...Ми з ним грались дуже довго! В підсумку були замовлені на токарному станку алюмінієві цільні проставки між пятками лонжеронів і металевим підсилювачем бампера, завдяки яким підсилювач виїхав на 3 см вперед і інтеркуллер нарешті вліз між радіатором і цим підсилювачем. Був варіант зробити просто великі шайби-проставки по 3 см на болти, але тоді між пятками лонжеронів і підсилювачем було б повітря, тобто не було б щільного прилягання підсилювача до лонжеронів по всій необхідній площі і в разі ДТП (не дай Боже), безпека не відпрацювала б так, як має. Зробили проставки, поставили інтеркуллер, поставили підсилювач, але ж тепер не вставав бампер, тому що заважали проставки і не вставав абсорбер бампера… Коротше, награлись ми тоді дуже довго і навіть ще через рік я перероблював цю всю схему для того, щоб бампер нормально сидів на своєму місці, підгоняючи і підсилювач і абсорбер і пластик бампера і тд. Але ми зробили, все вийшло і машина зараз їздить з цим інтеркуллером, який влітку дуже гарно відпрацьовує свою задачу!

- Вихлоп Polestar - це та ще історія...

- По-перше коштував він мені ну дуже дорого, а по-друге я не отримав в підсумку того звуку вихлопа, який мені дуже подобався б і по-третє це ж двигун на 2 літри і 4 циліндри, це ж навіть не рідна шістка, або V8, з такого двигуна, як у мене, витягнути реально кайфовий звук вихлопа майже не можливо.

Однією проблемою було те, що зробити Polestar з неPolestar в принципі неможливо, ти ж завод не повториш ні в якому разі. В оригінальній версії S60/V60 Polestar стоїть нормальна повноцінна траса, яка правильно і ідеально зварюється і керується ця вихлопна система мізками машини в залежності від режиму їзди, це навіть якщо не згадувати про те, що версія Polestar в принципі дуже сильно відрізняється від "звичайної" машини.

Так от, я придбав повну вихлопну систему з кастомним даунпайпом і переробленою схемою роботи заслонок з автоматичної на механічну шляхом використання пульту керування (брелока), поставив...

Начебто якийсь звук є, начебто вже не сток, все ж таки даунпайп і глушник від спортивної версії Polestar і набагато веселіше, але не ідеал, все одно навіть по заводу у оригінального Polestar немає реально класного звуку під його характер, та ще й заслонки були якісь дивні, дзвиніли неприємно постійно...поїздив я з таким вихлопом кілька місяців, хотів вже щось перероблювати і почалась повномасштабна війна...стало вже пофіг на той вихлоп, аби машина просто їздила в такий час.

Але потім мої найкращі друзі зробили мені подарунок - глушник американського виробника Borla і от тут почалось щастя! Поставив я цей глушник, поміняв механічні заслонки на вакуумні і просто прозрів - вихлоп настільки змінився, він став настільки крутим, навіть незважаючи на те, що двигун маленький! Тому Borla з даунпайпом - це просто onelove!

- Чому вирішили змінити колір авто саме на такий яскравий?

- Зміна кольору авто завжди була моєю мрією. Ще коли я їздив на своїй минулій Volvo XC60, то хотів зробити щось більш яскраве, але якось не сталось. А тут вже у мене доволі потужна, стильна машина з характериним звуком вихлопа, але...вона біла! Ти її як не мий, як не поліруй, що з нею не роби - вона так і буде білою! Білий колір - максимально стандартний, нудний, нецікавий! Я ніколи не був фанатом ствердження Генрі Форда про те, що машина може бути будь-якого кольору, якщо вона чорна, а з урахуванням того, що у нас і так життя в середньому чорно-біле, то чорна полоса, то біла, я завжди хотів мати яскраву машину, незвичайну машину, щоб і я і люди навколо кайфували, коли бачили її. А з урахуванням того, що я ще й один із засновників українського автоклубу "VOLVO FAMILY UKRAINE", то все ж таки я маю якось виділятись. Сам вибір кольору був доволі довгим. Я десь пів року вагався, не міг обрати. Обирав між жовтим сатіном/глянцем/матом, червоним сатіном/глянцем/матом, померанчевим, навіть в якийсь момент на фіолетовий колір вже дивився, бо є дуже круті віддітнки, я вже й друзів всіх задовбав тоді. А потім я якось проглядав лінійку кольорів плівок виробника TeckWrap і випадково побачив колір SMT12 Paradise Green! Все! Більше жодного слова! Я хочу цей колір! І я реально не помилився, вживу колір нереальний, особливо після кераміки! Перший час я в Києві взагалі був перший з таким кольором, аж поки під кінець літа я випадково кілька разів не побачив Tesla Model 3 на тернопільських номерах, як раз в такій самій плівці, як у мене! І я скажу, що це той випадок, коли я жодного разу не пожалкував про вибір такого кольору! Доречі, я досі намагаюсь знайти раптом цю "трійку" десь на парковці і сфоткати машини разом! Було б дуже прикольно!

- Чи плануєте ще якісь допрацювання?

- Бажання на найближчий рік: 6-поршева тормозна система Brembo/Rotora/Akebono/StopTech під диски 371 мм, переробка підвіски на Koni або Bilstein, стабілізатори iPD, інші диски.

- Звідки дізнались про Драйвер.топ?

- Давно вже хотілось мати свій український автомобільний ресурс замість… А тут в нашому клубному чаті в один момент скинули інфу про те, що нарешті з'явився класний український ресурс driver.top, ну і понеслося. 

- Які будуть побажання майбутнім переможцям?

- Майбутнім переможцям в першу чергу бажаю мирного неба над головою і здоров'я, а тільки після цього хочу сказати, що якщо у вас є фінансова можливість без шкоди для сімейних бюджетів, без шкоди для сімейних відносин займатись власними авто, вдосконалювати їх, робити їх в чомусь особливими, або робити взагалі унікальні круті проекти - робіть це обов'язково! Робіть це, розвивайте свої знання, розказуйте це людям, діліться своїм досвідом, показуйте свої здобутки! Давайте разом будувати нову культурну українську автомобільну спільноту, яка за своїми результатами буде нічим не гірше європейської!

______________________________

Чекайте на нові інтерв'ю з переможцями ТОПу. Може ним будеш (станеш) ти? :)