Nissan Laurel (C32) Старічок

Для того, щоб придбати житло, я пожертвував Хондою "Акулою". Коротше, на житло взагалі все пішло. Тривалий час довелось походити пішечки. Хто звик до коліс (автомобільних=))), той знає, як воно важко без них. Враховуючи, що колись утримувати автомобільбуло розкішно, а сьогодні це необхідно. 

Йшов час, я збирав, шкріб і вийшла невеличка сума, з якою в принципі можна було заходити в інтернет і пробувати щось на перший час гортати.

Нагортав я Ніссан Лаурель. Колись такий був у батька, мовляв, що м'якшої їзди ні на одній машині не було.

Ітак, рядний 2.8 дизель, автомат з електропакетом так ще й на задньому приводі, за 1000$, однозначно краще за жигу...навіть з потасканим кузовом.

Купував по т/п, через 9 місяців так і продав, приїхали 5 молодих козаків, побачили робочий електролюк і більше нічого не дивились)

Продавати було не соромно, тачка на свої роки БОМБА, ще раз взяв би таку!