Можна сказати що доволі спонтанна покупка. Після переїзду до більшого міста дружині стало важкувато користуватись Вольво в70, тому потихеньку почали придивлятись до машини поменше. А тут ще й на задвірках на роботі наткнувся на Cooper S r56 з розібраним мотором. Знаючи давнішню любов дружини до саме цієї марки - заїхав з нею показав авто "вживу". Далі були невдалі переговори з шефом на предмет викупу автівки "як є", не на ходу, які дали тільки чіткіше розуміння напрямку руху. 

Переписка з одними продавцями, з іншими, і ось, вечір п'ятниці, і ми летимо після роботи за 200 кілометрів в Стокгольм, дивитися червону Mini One на варіаторі. Хоча на той момент я ще не знав що буває щось інакше, окрім Cooper.  В принципі Mini One це той самий кузов що й Cooper того ж покоління, але більш базова модель - слабший двигун і менше опцій. 

Тим не менше, є кондиціонер, електросплопідіймачі, і коробка не механічна. Цього достатньо як для маленької міської машинки. Будемо розбиратися що там Сіль, а що там Перець)

Щодо машинки - виготовлена в 2003му, після чого більшу частину свого життя вона провела в сонячній Італії, тому кузов в малечі в дійсно гарному стані. Десь після 2015 була імпортована в Швецію, на ній до нас їздила приємна дівчина грузинського походження, але машина не отримувала догляду в повному обсязі, як ми до того звикли, тому трошки буде чим позайматися. 

Ну що ж. Навіть для мене це - нова сторінка автомобільного життя. Попереду трохи роботи, і про це ми вже будемо писати в бортовому журналі. 

Ласкаво просимо!

Апдейт: після ДТП викуплена страховою.