Renault Laguna II Перша машина

Це історія про мою першу машину. Я думаю якщо би не вона, мого блогу і мене як блогера би не існувало…

В мене тоді була дівчина (зараз вона вже дружина), сам розумієш треба було їздити на кавалерку до дівчат, а перед хлопцями погазувати. Своєї машини я тоді ще не мав, а в тата були Жигулі 2104, якого ще треба благати,просити, молити на колінах, щоб дав ту машину, а якщо він дозволяв взяти її, ще години три розповідав про те, як з нею треба поводитися, як обережно треба відкривати двері, начебто розповідав як треба займатись коханням.

Не дай боже там би щось відпало, одразу голову з плеч

Я собі дуже хотів купити машину, щоб була гарна, щоб хлопці голову звертали, а дівчата просили покатати.
Моя Яна не з бідної сім'ї, так сказати, не проста штучка. Ото на тому Жигулі я їздив до неї, мені було соромно, але в любому випадку приїжджав.

Пройшов час, я вже назбирав грошей, в мене був вибір або на українських номерах але не дуже або на польських значно кращу.

 Там вже електросклопідйомники, там була така карточка і з кнопочки заводилась короче все автоматизовано, ззаді можна собі було відкинути сідушки зробити ліжко. Це була Рено Лагуна 2001 моя перша машина. 

Ззовні вона була приваблива, коли побачив її закохався з першого погляду

Купив, але всі мене відмовляли тому, що казали «навіщо тобі та польська бляха»,

з часом закони поміняють та й буде машина просто курником 

Я їм всім злості відповідав «ну а може я її спеціально купив для курника».

Яні я не признавався, що в мене навіть є гроші на якусь машину казав, що «ого, в мене її не буде ще довго».

Одного дня під'їхавши до неї на вуличку, вже прямо під будинок, бо раніше я соромився і зупинявся так, за три будинки. Ну а тут вже гонорово став коли її загорди, вона виходить, фари засвітилися, думає якийсь лох сліпить, а то був я…

Сідає в машину починає роздивлятися і розуміє, що це вже рівень, спочатку вона навіть не повірила що я купив

До Яни додому дорога була тоді дуже погана, щоб ви собі розуміли передні і задні стойки я міняв кожних два місяці ,це не того що я рагульно їду, хоча це тоже з цим пов'язано 

Дуже подобалась мені та машина , від'їздив десь рік, навіть більше і подружка почала  постійно робити мені мозги, ламатися.

В той роковий день я їхав додому, мене якось почало дьоргати коробка почала пробуксовувати , так я зрозумів, що в мене скоріше за все накрилась коробка передач…
Що робити?

Дзвонити до свого друга, щоб він мені допоміг, забрав? — не хотів, бо він мене постійно тоді виручав, мені було незручно його просити.

Залишилось тільки дзвонити до тата, а коли я дзвоню до тата, це вже реально, коли в мене немає виходу. 

Дзвоню до тата, кажу так і так, на що отримую відповідь: 

— «Розбирайся сам, я тобі казав не купувати на польських номерах».

Я думаю, що там не тільки коробка передач полетіла, а може ще купа всього, щось витекло, акумулятор сів, вона не заводилась, все на купу. 

Дуже розлютився на все, махнув рукою і просто лишив машину попри дорогу на трасі десь 20км від дому. 

Приїхавши додому на таксі, я попросив тата поїхати допомогти, але в нього, то не виходило, то ще щось, так пройшло десь 3-4 дні.

Дзвонить мені стрийко і каже, що бачив, як мою машину розбирають, там вже немає ні колес, ні дверей, позабирали все, що могли. 

Так і було… 

Вона стояла на цеглинах, без дверей, побита. 

Було дуже сумно, це була моя перша машина. Уявіть собі, розтовкли повністю, від неї майже нічого не залишилось

Поліція сказала, що нічим не допоможе, бо це машина на польських номерах.

Від мене тоді майже всі відвернулись, казали, що хреново я купив машину, мій блог також повна херня, був реально важкий моральний стан в якому я майже опустив руки

Я зібрався з думками та вирішив це більш детально описати в своєму блозі, сів, змонтував, мало того, зробив з цього цілу історію.

І пообіцяв, що на 100к підписників, дійсно зроблю з цієї машини курник 

Відео знайшло свого глядача, було дуже багато репостів, обговорень довкола машини я знайшов в собі мотивацію рухатись далі, це було початком мого шляху, за яким тепер дивляться багато людей. 

Дякую Вам, за те, що, цінуєте, дивитесь, даєте мотивацію рухатись

А мораль цієї історії така. Як би банально це не звучало, але будь яку ситуацію можна обернути для себе гарною стороною, тому, якщо в тебе, щось не виходить все валиться з рук, не здавайся, рухайся, і в тебе неодмінно все буде.

Залишаю посилання на відео в яких все більш детально розповідаю 
https://www.instagram.com/tv/BueMhmlDjU3/?igshid=YmMyMTA2M2Y=
https://www.instagram.com/p/Bp41pl8FPx7/?igshid=MDJmNzVkMjY=