Ford Scorpio I скорпіо

Довга історія у цієї машини в нашій родині. Зібрали її ще в 1990 році десь у Німеччині, потім відвезли наймитувати як таксі в Туреччину, де їй встановили найдавніше голландське ГБО, після чого вона потрапила в Україну і, через деякий час, році так у 1998 опинилася в наших руках. На ній постійно їздив дідусь і періодично всі інші члени сім'ї. На ній я в 10 років навчився водити, а коли мені було 6, вона успішно пережила подорож зі мною і моїми батьками з Одеси до Стамбула в об'їзд Чорного моря із західного боку і назад. У 2012 році я отримав водійські права і поступово став від'їдати у дідуся права на цю машину. Поступово вона повністю перейшла в моє розпорядження і я їжджу на ній щодня на навчання і у справах. На сьогоднішній день в машині ремонтувалося стільки всього, що згадати або порахувати, скільки на це пішло коштів, не представляється можливим. При мені мінялася рульова рейка, важелі передньої підвіски, кілька разів мінявся паливний фільтр, варилися пружини задньої підвіски, варився "повністю кастомний" вихлоп з підручних засобів, змінювалися сидіння. На жаль, доля у цієї машинки важка, доглядати за нею належним чином абсолютно не рентабельно, тому обслуговування проводиться за принципом "коли вже не їде".А так, приголомшливо м'яка, комфортна підвіска, тиха, рівна робота двигуна, несамовита кількість місця для всіх пасажирів і прийнятна витрата. Це не та машина, про яку я б мріяв як про перше авто, але я безмежно вдячний їй за її приголомшливу службу і шикарний рівень комфорту.