У серпні 2020 року купив цього красеня на аукціоні в США, збулась моя мрія з 15 років, якщо не раніше. Інколи здається що народився з любов’ю до GTI в сердці ))2.0 tsi gen3 CXCA, 210 к.с., АКПП — DSG6 — DQ250, пробіг 35090 миль = 56472 км.

Мій шлях до цього авто моєї мрії почався зі звичайного гольфа мк4, 1,9 tdi на 110 к.с. в парі із 4-х ступеневою АКПП, 1998 року, хетчбек на 3 двері.

Через деякий час я пересів на гольф мк7, так як і мій новий обраний він був зі штатів. 2014 рік, білого кольору, 1,8 tsi, 170 к.с., АКПП японсикй гидротрансформатор AISIN на 6 ступенів, куплений з проьігом у 82 тис.км.Мною був зроблений рестайлинг передньої частини так як авто було вдаоене спереду, і передні галогені рестайлингові ліхтарі мені подобались набагато більше.Загалом ці американські гольфи вони як дешевша версія GTI, має менше сил, не така шустра коробка, не такі сидіння, без бокової підтримки, і що важливо для мене не таке круте кермо)) Тому від’їздивши рік, продав, і вирішив все таки купити авто своєї мрії))

І ось, через півтора місяці спроб купити GTI на аукціоні, вдалося його урвати. Дуже хотілось би мати максимальну комплектацію, але таких авто дуже мало на аукціонах, і ціни на них відповідні. Проте я мав ряд критеріїв, які точно хотів бачити в своєму новому авто, і яких мені не вистачало в можемо білому мк7: це ксенонові фари (бо галоген на гті виглядає дуже по жлобські), разом з ними датчик світла та датчик дощу, безключовий доступ із кнопкою стар/стоп (прям дуже зручна фішка), коробка тільки автомат, за пакетом перформанс сильно не гнався, бо знову ж таки вони більш рідкісні і купити їх важче. Заглом комплектацією свого нового друга я задоволений, але не вистачає клімат контролю) Потім було довге очікування доставки в Україну, ремонт, який я робив самостійно, так як мав велике бажання, і отримав від цього масу задоволення, перші емоції за кермом, від динаміки цього авто (хоч він був сток, але після 170 к.с. на айсіні, це була ракета на 210 к.с. і на божественній дсг) ну і задоволення від їзди в подальшому)))