Моя перша машина.

Була куплена спонтанно, по дорозі на огляд іншого автомобіля. Підкупило в першу чергу те, що Hyundai зробив машину економ-класу, зекономивши якраз на тому, на чому, в моєму розумінні, і можна було зекономити. На відміну від деяких інших авто приблизно цих же років в такому ж ціновому сегменті не виникає враження, що ти сідаєш в шкарлупку від яйця чи в візок з супермаркета (проте, звичайно, на колір та смак всі фломастери різні).

Авто має доволі великий пробіг і вже доволі давно зійшла з конвеєра, тому, як і варто очікувати, має доволі багато маленьких косячків в плані зовнішнього вигляду, які було б круто виправити, але вони не є критичними для мене, а саме:

- тріщина на накладці правого зеркала заднього виду;

- загублена заглушка водійської дверної карти;

- мінімальні сліди від граду на даху;

- і багато іншого чого варто очікувати від машини, якій 12 років на момент покупки)

Якимось з попередніх власників була пофарбована кришка багажнику (без шпаклівки) та праве заднє крило (з невеликою кількістью шпаклі). Історія замовчує, чому це було зроблено, проте я не думаю, що там було щось серйозне, адже в машині всі вікна оригінальні (включно з лобовим), крило пофарбоване локально (в квадраті 10 на 10см), не заходячи в дверні пройоми, і без переходу на стійку, тому моя робоча теорія, що там були якісь глибокі подряпини, які було вирішено усунути.

Але першочергово потрібно усунути всі питання до технічного стану машини, про що буде описано в наступних записах бортового журналу.

Let the journey begin (ну і путін хай здохне нарешті)!