Шість керм. Один діагноз. 🫠
Думав, як назвати цей допис. Поки що робоча назва - «Шість керм. Один діагноз».
Але були й інші претенденти:
Steering Through Life. Історія хвороби в шести кермах.
Про колишніх або добре, або нічого. Фотоархів автомобільних стосунків.
Від Subaru до Volvo. Як я деградував до прекрасного.
POV: У тебе змінюються машини, але не діагноз.
The Wheel Deal. Шість машин і жодного остаточного рішення.
Зрештою, яка різниця, як називається хвороба, якщо лікуватися все одно ніхто не збирається?
Кажуть, не варто постійно згадувати колишніх.
Але я тут розгрібав галерею телефону й випадково виявив, що за роки автомобільного життя в мене накопичилася ціла колекція фотографій керм.
Причому я ніколи не фотографував їх спеціально. Просто в якийсь момент телефон перетворився на архів автомобільних стосунків.
У нормальних людей у галереї - селфі, подорожі, заходи сонця. У мене - пробіги, торпеди, керма, приладові панелі й фотографії з водійського місця.
Тож вирішив зібрати невеличку ретроспективу.
Шість автомобілів, шість різних характерів, сумнівні фінансові рішення й поступова еволюція смаків, яка, судячи з кінцевого результату, пішла кудись не туди.
Subaru Impreza (GK/GT) - нульовий пацієнт
Моя перша машина.
Як і будь-яка людина, яка ще нічого не розуміє в автомобілях, я розглядав Toyota Corolla. Бо Toyota не ламається. Принаймні так стверджують люди, які ніколи не читали кошторис ремонту Toyota.
Паралельно дивився Honda Accord. І саме під час огляду одного з Accord на СТО в Дніпрі власник сервісу несподівано запропонував мені Subaru Impreza.
Subaru я взагалі не розглядав. Навіть думки такої не було.
Але так у моєму житті з'явився перший автомобіль.
І знаєте що? Жодного разу не пошкодував.
Мораль: іноді найкраще автомобільне рішення - це коли ти взагалі не береш участі в його прийнятті.
Із цього, власне, все й почалося.
BMW 3-Series 328i - німецький період автомобільного максималізму
https://driver.top/car/35341
А потім сталося воно.
Зелена BMW.
Java Green, M Performance, OEM+, карбон, ретрофіти та інші способи довести собі, що машина із заводу була недостатньо хорошою.
Я розглядав різні варіанти: білі, сірі, з червоними салонами. Але більшість американських екземплярів мали таку біографію, що її краще було б не розповідати дітям перед сном.
І тут - зелена BMW Individual.
Не черговий американський тотал, а саме той колір, у який закохуєшся ще до того, як починаєш рахувати гроші.
Так, із двигуном N20. Так, я знаю.
Але любов, як відомо, зла. Особливо коли вона турбована, німецька й має потенційно дорогі наслідки.
Тут і почалося систематичне вдосконалення всього, що й без того нормально працювало.
BMW залишила дуже теплі спогади. Справді чотка машина, яку хотілося вдосконалювати, персоналізувати й просто розглядати.
Мабуть, саме тоді я остаточно зрозумів, що автомобіль - це не лише засіб пересування, а й чудовий спосіб добровільно позбавлятися грошей.
Зрештою, важко залишатися раціональним, коли в тебе в гаражі стоїть зелена BMW.
Jeep Compass (2G) - тимчасовий напад практичності
https://driver.top/car/35352
У якийсь момент у сім'ї виникла потреба в другому автомобілі.
І тут ми, звісно, підійшли до вибору максимально раціонально.
Нам сподобався колір салону.
Ну й загалом стиль.
Технічні характеристики, витрати на утримання, практичність? Перепрошую, ви взагалі бачили, який там інтер'єр?
Так, поряд із BMW з'явився Jeep Compass.
До речі, це був гібрид.
Принаймні, інакше я не можу пояснити, чому його атмосферний 2.4 MultiAir споживав не лише бензин, а й оливу в пропорції приблизно 1 літр оливи на 50 літрів бензину.
Такий собі двопаливний силовий агрегат. Заправляти доводилося в різні отвори.
Мабуть, десь глибоко в мені ще жила людина, яка хотіла бути практичною.
Але зрештою Jeep поступився місцем зовсім іншому типу автомобіля.
Бо практичність - це добре.
Але кабріолет - це кабріолет.
Volvo C70 II шведська Ferrari на мінімалках / дейлі вихідного дня
https://driver.top/car/58240
На певному етапі життя я зрозумів, що хочу кабріолет.
Так замість Jeep з'явилася Volvo C70.
Шведський кабріолет, який із часом отримав відновлений червоний салон, перешите кермо, індивідуальні деталі інтер'єру й маленький натяк на італійську автомобільну промисловість.
Зрештою, якщо на Ferrari грошей немає, ніхто не забороняє причепити логотип Volvo на крило Volvo.
Хоча, якщо подумати, Volvo - це те, що насправді дорого.
Особливо коли хочеш зробити не просто нормально, а саме так, як тобі подобається.
Робити, як хочеш, - дорого.
Не робити - неможливо.
От і робиш.
Головне - з впевненим обличчям і без зайвого перегляду банківських виписок.
І що найцікавіше - C70 досі з нами.
Схоже, це вже не тимчасове захоплення, а серйозні стосунки.
Ferrari - це, звісно, добре. Але Volvo - це вже конкретний діагноз.
Audi A6 (C7) - American Dream, Ukrainian Service / коли захотілося чогось дорослішого
https://driver.top/car/61034
У якийсь момент мені захотілося спробувати все з німецької святої трійці.
BMW уже була. Настала черга Audi.
Так, зелена баварська любов поступилася місцем Audi A6 C7.
Бізнес-клас. Солідність. Комфорт. Стриманий дизайн.
Усе виглядало так, ніби я нарешті подорослішав і почав приймати зважені автомобільні рішення.
Ще трохи - й почав би серйозно розмірковувати про ліквідність, залишкову вартість і доцільність володіння.
Але американська мрія, як виявилося, потребує доволі багато українського автосервісу.
На якийсь момент навіть можна було повірити, що етап експериментів залишився позаду.
Німецький бізнес-клас, комфорт, статус - здавалося б, чого ще бажати?
Але життя швидко довело, що це була лише короткочасна ремісія.
Бо після продажу Audi я придбав...
Volvo 960 - термінальна стадія автомобільного романтизму / peak male experience
https://driver.top/car/64881
Є такий інтернет-мем - Peak Male Experience.
Квінтесенція чоловічого щастя. Момент, коли ти досяг абсолютної гармонії із собою, навколишнім світом і власними максимально сумнівними захопленнями.
У когось це риболовля. У когось - гараж, шашлик чи новий шурупокрут.
У мене, очевидно, все значно гірше.
Після сучасніших автомобілів, електроніки, спортивних пакетів, турбомоторів і дизайнерських експериментів я добровільно купив...
35-річну шведську цеглину.
Volvo 960. 1991 року.
Машину, яка лише на рік молодша за мене.
Задній привід. Рядна шістка. Аналогові прилади. Старий добрий салон. Кермо MOMO.
Колись я хотів автомобіль, який не потребуватиме втручань.
Тепер маю автомобіль, у якому втручання - це і є сенс існування.
І ви знаєте що?
Це неймовірно вайбова машина.
У ній є щось таке, чого важко досягти сучасними автомобілями. Абсолютно особливий характер, атмосфера й відчуття за кермом.
Так, разом із характером ідуть відповідні вікові особливості.
Але якщо вік - це лише цифра, то чому б не купити автомобіль, у якого ця цифра вже викликає занепокоєння?
І, звісно, нескінченне поле для експериментів.
Тепер я можу годинами розмірковувати, який колір шкіри краще пасуватиме до ставок, яке кермо встановити й що ще можна зробити із салоном автомобіля, який старший за половину людей на дорозі.
Десь у цей момент можна було б запитати себе: «А чи не простіше було купити щось новіше?»
Але це питання ставлять люди, які ще мають шанс на одужання.

А в мене, як бачите, вже почалися дизайнерські галюцинації.
Колись я обирав між Corolla й Accord, бо хотів надійну машину.
Тепер сиджу й розмірковую, чи не зробити салон 35-річної Volvo в кольорі Tiffany.
На цьому етапі лікарі вже просто спостерігають.
Замість висновку
Ось така випадкова колекція автомобільних керм.
Від першої Subaru, яку я навіть не планував купувати, через зелену BMW, тимчасові напади практичності, кабріолет і німецький бізнес-клас - до старої Volvo, яку тепер добровільно намагаюся довести до власного уявлення про прекрасне.
Шість машин. Шість різних характерів. Різні етапи життя.
Деякі вже залишилися в минулому, дві Volvo досі з нами.
І якщо подивитися на цю історію збоку, то складається враження, що з кожною наступною машиною я все менше шукав ідеальний автомобіль і все більше - автомобіль, із яким буде цікаво жити.
Кажуть, автомобіль має вести тебе вперед. Мої ж, здається, поступово привели мене в 1991 рік.
І найгірше те, що мені там подобається.
А у вас збереглися фотографії з-за керма всіх ваших колишніх машин? Чи це я один випадково зібрав власну історію хвороби?