Бісить...

Бісять деякі люди, в котрих усе гарно і війни немає. В них усе добре, ну як добре, їм потрібен електрик, а він чомусь у ЗСУ.  Далі приклад телефонної розмови:

-Здравствуйте, вы электрик?

-Ну вообще да. - а что ему сказать? Что я стоматолог?

-А вы сейчас работаете?

И вот опять же я не сижу без дела, занят. Но не ремонтом гражданского транспорта у себя в городе, в гараже. А занят работой в ЗСУ.

-Я работаю, но в армии. - как ещё правильно сказать?

-А... вы не на месте сейчас? - вот про какое место он спрашивает? Ппд? Мой рабочий гараж? Вот что вам ответить?

-Я в армии. - ну как ещё объяснить?

-А-а-а. - потом что-то буркнул и конец связи.

І таких дзвінків не мало. Тобто мені потрібен зараз ти тут і мене не цікавить війна. В мене тачка зломалась.

Ще були з вимогою коли в мене вихідний чи відпустка, то полагодити йому автівку. Причому часто в ультимативній формі. 

-Коли у вас там відпустка чи вихідний? Мені потрібно зробити те і те.

-Шановний, в мене лише кілька днів щоб побачити сім'ю і дома щось встигнути зробити.

-Так, а відпустка?

-Ви гадаєте що нам тут відпустка за розкладом дається? За більше року служби була лише відпустка за сімейними обставинами, коли помер батько. Я у ці дні буду вам машину робити???

Але є і ті що вибачаються за те що потурбували і бажають берегти себе. Навіть питають чи є у чомусь потреба. Тут одразу видно що в них теж хтось служить.

Хлопці і дівчата, не будьте невічливими. Якщо так сталося що на тому кінці телефонної розмови військовий, то побажайте йому щось приємне, не потрібно йому свої незадоволення зливати. Він там не на курорті. Він теж мріє про дім.

Прохання поширити це звернення 

Усім мирного неба.