Порода

Коли рухаєшся містом за кермом або плетешся тротуаром, очі вже не знають, за що вхопитися.

Усі авто — ніби з одного інкубатора: рік випуску змінився — фасон підкрутили, і знову вся вулиця однією й тією ж формочкою штампована.

Прямо як у старому радянському союзі: тоді теж машини були такі схожі, що інколи й не знав, в яку з них ти вчора сідав.

Але іноді трапляється диво: назустріч виїжджає стара, трохи потаскана, але така ж бодра тварюка. Не машина — справжній хижак.

Такий, що ти мимоволі посміхаєшся і думаєш:

«О, нарешті! Хоч хтось вижив у цьому зоопарку одноразових пластикових морд!»