Далека подорож

Дорога до Таллінна

Ключ на старт. Мотор, якому я довіряю, тихенько загурчав, і ми рушили. Мета: Естонія, до мого друга, який чекає на мене в Таллінні. Після зустрічі спільна подорож до Фінляндії. Це буде нешвидка поїздка, але вона того варта.

Я багато разів перевіряв машину перед виїздом (записи будуть пізніше), але хвилювання було. Це ж така відстань! Однак моя маленька жодного разу не підвела. Вона просто робила свою роботу: стійко і надійно. Пройшли тисячі кілометрів, і жодного натяку на проблему — справжній друг у дорозі!

Краєвиди мінялися поступово. Українські степи змінилися польськими лісами та дорогами. А коли ми в’їхали до країн Балтії, картинка стала зовсім іншою: соснові бори, прохолодне повітря, що пахне смолою та мохом. У Литві та Латвії дорога здавалася нескінченною, але кожен кілометр наближав до Балтійського моря та, зрештою, до Естонії.

Нарешті, на обрії замаячили шпилі Старого міста Таллінна. Місто, що виглядає як казка з каменю. Я припаркував «Чорну мамбу» біля знайомого будинку і вийшов, відчуваючи втому, але й неймовірне полегшення.

Двері відчинилися, і ось він — мій друг. Скільки років, скільки подій між нами... Але його посмішка була тією ж, що й завжди. Ми обійнялися, і в цьому обіймі була відповідь: роки, кілометри, кордони — все це дрібниці.

Моя маленька довезла мене, а наша дружба, як і вона, довела: якщо зв'язок справжній, він витримає будь-яку відстань і жоден час його не зітре.