Східниця: курорт сільського типу, з усіх боків оточений серпантинами

Є така схильність у людей, їздити на воду. І це не в сенсі - на море, на озеро, на річку, а щоб пити різну усіляку дивну на смак водичку, яка витікає з-під землі. Кажуть, помагає від хворіб середини. Думаю, помагає скоріше приїзд на курорт, де спокійне розмірене життя, прогулянки на свіжому повітрі, нормальне харчування, відсутність проблем і нервів на якийсь час, але хтось може думати, що воно від води все йде - що ж, плацебо теж має доведену ефективність, в деяких болячках навіть поза 90% шкалить, як кажуть реальні офіційні дослідження ) Але відома Східниця не лише здатністю зцілювати живіт петролхеда пахучою водою, а ще й його душу. Бо оточена аж двома серпантинами: з боку Урича, і з боку Борислава.
То ж я, бувши давно та невиліковно недужим на серпантинну хворобу й побачивши в прогнозі погоди останні цього року подихи справжнього літа, вирішив не марнувати, а мандрувати - напився запашної, ні, не води, а кави, воно приємніше, коня-мерседеса напоїв, ото найдорожча водичка, і апетит в нього теж кінський, забукав готелик, щоб бличе до лісу, і почопав по М06, відомою всім як траса Київ-Чоп. До Миколаєва швидко й низько долетілось, далі спокійніше, із зупинкою в Стрию, у Фамілії, перевіреному закладі, на легкий обід (цього разу спокусив гуляш), аби готовим до бою повернути на ту саму дорогу до Східниці. Автомобілів на ній було небагато, завчасно всіх пообганяв, щоб коли настане поворот до Тустані, я залишився один.
І от він: моя принадо! моя розкіш! Моє Золотце! )) 
На серпантині понаставили дивних круглих табличок, на яких, в основному, намальовано 30. Не знаю, що воно означає. Як хто знає - поділіться ) 
Швидкість? Але 30??? Це для велосипедів? О, щойно думка прийшла! Напевно художник погано прочитав ескіз, і замість 80 понамальовував 30! Це все пояснює! ))
Єдина прикрість - серпантин надто швидко закінчується, якщо виправити помилку художника. Але лімітів на кількість проїздів ніхто ж не встановлює ))
Нових фото не буде. Проїжджав його тричі в суботу, і ще разок в неділю, кожен раз думав, що зараз не буду поспішати, познімаю, і кожен раз руки лягали на десяту та другу, праву ногу зводив спазм, від чого педаль сама натискалась, і... не буде фото. І відео теж не буде )) Зрештою, відосики є на ютубчику, можна глянути. Вони там занудні трохи, але що вже поробиш. Може колись візьму зі собою гарну операторку, і викладу більш цікаве серпантинне кіно )) Або куплю екшн-камеру... хоча ні, не куплю, не моє це, люблю насолоджуватись тут і зараз, а не знімати на пам'ять, щоб потім дивитись через екран, як квітку через протигаз нюхати )

Їхав я тут після ремонту дороги вперше і крайній же раз ще в 2021-му, але тоді був складний для машина період у житті (одразу після покупки), повертати на ньому було страшнувато, підвіска була як желе, вони практично усі такі, тому задоволення вдавалось отримувати хіба від бу-бу-бу і споглядання довколишніх красот. Але тепер - це чисте щастя! Правда, красот довкола цього разу не бачив, лише дорогу і оті дивні круглі таблички мелькали з незрозумілими цифрами ))

Східниця з одного боку гарна, з видами, горами, а з другого - трохи занудна. І така... сільська. Хоч і популярний курорт. В тому ж Трускавці, який теж водами зцілює, життя таки є. Специфічне, оцей курортний двіж, що не кожному зайде, не кожен зрозуміє, але є: якщо не приймати участі, то принаймні спостерігати весело )) 
А зрештою може в цій селищності теж є сенс, такий, патріархальний. 

Готель рекомендувати не буду, хоч сам по собі, як будівля, він цілком пристойний, але настільки неотесаного, некомпетентного персоналу я давно не зустрічав. Дістануть вони від мене "гарну" оцінку на букінгу! Лише дочекаюсь поганого настрою, щоб понаписувати соковитіше ))
Сніданок був включений у вартість проживання, без можливості відмовитись. І якість його рівня такої нормальної робочої столовки, типу не отруїшся, але й задоволення теж не отримаєш. І розчинна кава, матка Боска! Ну але ся проблема вирішується моїм дорожнім каво-набором )
Та снідання буде завтра, а поки, після дещо проблемного, не дивлячись на бронювання та узгодження усіх питань попередньо телефоном, заселення, не можна було залишити без уваги другий перевал - Бухівський, що між Східницею та Бориславом. А заодно хотів відвідати Трускавець, щоб більш повноцінно зацінити його перевтілення з останнього, якщо не рахувати Моршин, пристановища совка на дуже приємне містечко.
Дорога через цей перевал значно завантаженіша, не завжди вийде гарно проїхатись, але там є місце - мрія кожного петролхеда )

І я пам'ятаю часи, коли ця помпа ще працювала )
Дорога через Борислав тягнеться довго, але її хоча би більш-менш поремонтували, що вже не страшно їхати.
Трускавець, ліниво-курортний в пообідню пору, як я вже згадував, є прикладом позитивних змін. Якщо не зважати на мову вивісок, то так і не одразу визначиш, в якій країні ти знаходишся. Бо чисто, доглянуто, відремонтовано.

Спеціально ракурсів не шукав, просто декілька випадкових фото по дорозі. Гарні ятки на базарній алеї, з теж причесаними клумбами, гарний парк, гарні вулички в околицях центру. Якщо не шукати відмовок, а знаходити можливості, то все вийде, як виявляється, і може бути приємно в маленькому містечку. Те, чого мені в Україні вкрай не вистачає - привабливих колоритних маленьких містечок. 
То ж пославши віртуально щирий лайк Трускавцю, випивши на балконі майстерні шоколаду цього самого шоколаду, здолавши ще раз нудну дорогу Бориславом, і уже гарно прохопивши через на цей раз практично порожній перевал, повернувся до Східниці. 
А оскільки я ні разу не Буриданів віслюк, і помирати від нерішучості у виборі між двома серпантинами не намірений, знову поїхав в бік Урича. Щоб не видаватись зовсім схибленим, метою все ж обрав Тустань, ну бо мало що там змінилось за чотири роки (нічого не змінилось, лише ціна піднялась втричі), і знову низько пролетівши серпантином повернувся вечеряти. Вибрав Panetteria Bakery&Pizza на дровах - нахвалювали мені цей заклад двоє молодят, яких підвозив тут ще у 21-му році. І вони були праві - піца реально смачна. А ще там в меню є равлики. І том кха, що, наскільки розумію, неперчений брат том яма. Може спробую наступного разу, як буде нагода.

Вечір видався чудовий, зі свіжим запашним подихом лісу у мене за спиною і кухликом чеського чаю )

І машин спить під шурхід цикад, відпочиваючи після трудів праведних - це я кайфую, а він працює! )

Неділя, як і передбачалось, була такою ж безхмарно погожою. Ніяких планів на день не мав, неспішно випив кави після сніданку, неспішно зібрався, ще раз гарно прохопив серпантином по дорозі до траси, виїжджаючи на яку, пригадую, крутив кермо вліво, в напрямку додому, але воно чомусь повернуло вправо. Ну добре, змирився я, проїдусь трохи, десь знайду може гарну крапку пообідати. І таку крапку я знайшов. Чудову крапку - на Синевирському перевалі ))
Нє, ну а шо? Гарно їхалось, от і приїхалось, для скаженого мерседеса 200 кілометрів - не гак ) І як можна обідати десь без такого виду?

А ще за таку ціну?!

Куряча поливка - це вони так курячий бульйон назвали. Може й пасувало на Закарпатті замовляти бограч, але я його вже добряче цього року понаїдався й хотілось такого теплого, домашнього росолику, з вермішелькою, м'ясцем та морквочкою, як у дитинстві - він таким і був. А салатка з капусти - взагалі шедевр! Я не вмію так зробити, треба розібратись і навчитись обов'язково. Та й голубці смачні, в них м'яса, здається, було більше, ніж рису )
Для кавової церемонії перемістився уже на давно облюбовану галявинку трохи нижче.

Але головне задоволення дня було попереду - Торунський перевал. Обіцяв його проїхати цього року ще раз, а обіцянки треба виконувати )
Головне на серпантинах для мене - це підйом. Подвійна насолода, від проходження поворотів, і від потужності та еластичності великого атмосферного двигуна, коли автомобіль не мучиться, а навпаки, ніби провокує, закликає: давай, водіяко, тисни на педаль, відсмалимо!! І ми смалимо! )
Звісно, все ще трохи заважає зношена коробка, з якою потрібно поводитись акуратно, не давлячи в підлогу зовсім, і уникаючи зайвих перемикань вниз, бо може зірватися в букс, але на щастя цей сезон вона витримали мої знущання. А далі буде їй санаторій, процедури, не тільки ж мені по курортах шлятись ) 
І дуже цікаво, як поїде автомобіль після приведення АКПП в належний стан, бо на разі я міг розкрити можливості двигуна максимум відсотків на 70, напевно. І то воно валить люто. Дуже вдячний долі, що звела мене з цим чудовим автомобілем. Дуже вдячний часам, в які живу, і що вдалось, можна сказати, заскочити в останній вагон, бо якщо років 5 назад 124-х на дорогах було ще досить багато, то тепер вони уже стають реально рідкістю. 

Природа незаплановано прогнозом подарувала на один сонячний день більше, який я провів знову ж на дачі, і зранку мерседес привітав мене дуже гарною картинкою, увесь вкритий росою, що переливалась під сонячними променями.

Катайте, друзі, за будь-якої нагоди, виривайтесь з буденності, дозволяйте керму всупереч планам повертати в бік пригод - серпантини самі себе не проїдуть! )
Ну і вінтер із камінг ) А значить камінг і часи нових доопрацювань, нових можливостей зробити власний автомобіль ще кращим, бо коли ж це робити, як не взимку, в теплому гаражі, під потріскування дрів у пічці )
Зустрінемось на дорогах. Хай щастить!