Автопригоди в Ісландії 2

Це продовження першої частини, яка лежить тут. Взагалі катання по Ісландії - це мега екшен, а коли знімала, як за нами по місячним пейзажам їдуть купа інших машин, то офігіла, що це за кіно вийшло, шик! Дивіться самі записи, сподіваюсь, хоч трохи атмосфера передалась!

По гарним дорогам я каталась, ну і трохи грунтовки теж було, вже без таких кратерів, на щастя. В аеропорту прийшлось швидко згадати, як катати механіку, бо останній раз я каталась на ній в BRZ в Канаді влітку 2023 року. Але все було ок, і я каталась з/в аеропорт, в Голубу лагуну, на гору з паффінами в туман по високому серпантину, та ще в якісь місця. Все мені сподобалось, тільки що Дастер не набирає швидкість достатньо різво, і там незручний пластиковий салон, типу підстаканники для кави десь в дупі) але це мабуть ок, це не Х5 з підсвіткою в дверях та підвіскою за купу грошей, це машина для пригод, яка їздить по гівну, та нічого зайвого! З цим вона чудово справлялася, та і по трасі їде теж впевнено, чітко. Гуд гуд) цікаво було сісти за механіку, зараз буду звикати знов до автомата та підстаканників під рукою.

В результаті наших мега пригод ми проїхали 2500 км за тиждень, замінили одну машину із-за помершего датчика Adblue, і похоронили одну машину в пустелі (в неї просто на дорозі з ніфіга репнула вісь). Думаю, це була не наша провина, бо це сталось взагалі на рівній дорозі, то дуже дивно. Прокат звісно почав доколупуватись, шо типу нічого не буде компенсувати та платіть все самі. Тільки евакуатор обійшовся 1500 євро, вже не знаю скіки стане ремонт, і як вирішиться цей ситуейшен, але сподіваюсь, що все буде ок та страхова хоч щось покриє.

То нам в прокаті попався дуже неприємний тіп (здогадайтесь, з якої країни), який на всіх без причини гундів, хоч до цього була супер френдлі ісландка, яка мені в аеропорту цю машинку віддавала)). Жаль тільки, що через поломку ми не доїхали до місця, де тренувались астронавти Наса перед місією Аполон. Але теж побували серед місячних пейзажів, і це було МЕГАААА - точно Мас ефект якийсь, добре, що я їхала на машині, бо якщо б їхала на баггі або квадріку, наїлась би мух - їхала така: *о* ))

Ще з цікавого - автоматичні заправки. Може для когось це не новина, але мені попадались до цього тільки заправки з касирами та по більшій частині навіть з заправниками. Тут же просто прикладаєш карту, воно бере депозит десь 200 євро, потім через день знімає фактичну суму за заправку та повертає решту на картку. Дуже зручно, якщо все закрито вранці або вночі, або просто це якась колонка посеред нічого.

Тож що можу сказати в якості висновків. Я так рада, що ми їхали в Ісландію не самі, а з Женею, бо напевно, бачили б тільки основні місця, які біля головної траси, і навіть не заїхали б в ті перлини, до яких треба проїзжати по грунтовкам та річкам! Ну і звісно, не всі локації є на мапі, і класно, коли гід знає, як дістатись туди, де ти не маєш гадки, що там шось є!

Тепер фоточки! 

В мене ще є відео, але тут не знаю, як нормально вставити, то якщо цікаво, то в інсті маю рілси, нікнейм такий же

І ще трохи транспорту, вже не авто, але він допоміг нам дістатись пункту призначення)) Це оці автобуси (до речі, якщо хтось порадить нормального перевізника, буду вдячна, бо раніше ці були ок, але зараз дуже споганились, а інші, яких знаю, ще гірші)). Літачки - всі гуд, в цей раз на весь маршрут брали фінські авіалінії, які на відміну від німців, не запізнюються, а якщо виліт відкладається, то попереджують через смс заздалегідь. Ну і там шикарний сік, заради якого я взяла багаж, бо хотіла привезти його в Україну. А так би з ручною летіла б, бо був один рюкзак хахааха