Душа в металі 🫶

Мабуть не просто ж так ми тут написуємо про свої автівки, ділимося і підтримуємо один одного. А ще часто згадуємо, як здавалося б байдужі, подекуди вже зовсім не нові, але такі душевні автомобілі підтримують свого хазяїна так, ніби вдячні за турботу і можливість якогомога довше залишатися «в строю»…

Хтось міняє авто як рукавички, а в когось є одне-єдине і таке омріяне, а ще часто з теплотою і смутком згадують ту автівку, яку довелося чомусь продати…

Це ніби друг і психолог, який після важкого дня терпляче чекає, аби настав такий духмяний літній вечір і мчить тебе подалі від рутини. Відкриті вікна, потік теплого липневого повітря, що хвилями огортає і пролітає повз…улюблена музика, отой особливий плейлист для вечірньої покатухи…

А ще ні з чим незрівнянне і таке чарівне субарине бу-бу-бу, від якого серце бʼється частіше…

Кілька кілометрів по знайомих вуличках, дружнє «фа-фа» від одноклубника на розкішному Форестері в потоці і можна видихнути все пережите за день… А тоді вже неквапливо собі їхати додому з посмішкою і відчуттям щастя, яке не проміняєш ні на що…

Бережіть своїх чоториколісних друзів, адже вони того варті!