Якщо коротко — ми з чоловіком напуцили 540-ву і гайнули в Яремче. А якщо не коротко….
На календарі — 31 травня, субота, а на горизонті — Stance Hill Festival. Уже в голові крутилися картинки з красивими авто, низькими підвісками і блискучими дисками. В реальності ж першою пригодою став епічно нудний шмат дороги у Франківськ, їхали туди ми довго.
Stance Hill зустрів нас гуком моторів і шумом натовпу. Атмосфера — як у справжньому автомобільному кіно: навколо сотні людей, кожен — з іскоркою в очах і камерою напоготові. За музику організаторам окреме дякую ❤️
Я просто ходила колами і ловила дзен. А ще — натхнення в пошуках ідеальних дисків на 46-ту.
І тут, коли вже думала, що день не може стати кращим… ми знайшли грибну юшку. Ні, ну серйозно. Це була не просто юшка, а якесь гастрономічне одкровення. Грибна магія гуцульських пралісів у кожній ложці. Я б заради неї ще раз ту нудну дорогу проїхала.
Особливо запам’ятались деякі з них: класика, що не старіє, як BMW E28, E28 та E30, харизматична Audi 80, ностальгійна Mazda Miata. А ще справжній скандинавський характер — Volvo 740.
А на парковці зустріла цю красуню