Невідомий Запорожець (ЗАЗ -970/971)

Всі знають про автомобілі від  заводу "Комунар" і як вони виглядали - недорогі, злегка примхливі, але витривалі і досить милі авто. Напевно, у багатьох автомобілістів із "Запорожця" починався шлях у світ великих авто - у нас у сім'ї з "мильницею" пов'язані найтепліші спогади і досі не залишає сум, що авто довелося колись продати.

Але  повернемося до Запорожця: в СРСР "Комунар", як автовиробник, був далеко не на перших і навіть не на других ролях, хоча експериментальне виробництво було одне з найцікавіших. При цьому, на відміну від інших заводів, ЗАЗи не були суто експериментальними, а мали практичну цінність. Таким зародилося у 1961 році сімейство 970/971.

Виникло воно на хвилі загальносвітового захоплення автомобілями вагонного компонування. При цьому "родоночальник сімейства" - Volkswagen Транспортер був задньомоторним, як і "Запорожець". Не меншу популярність (хоча і менше поширення та культовість) отримав Chevrolet Greenbrier на базі моделі Corvair, також задньомоторний.

Chevrolet Greenbrier

До речі, дивлячись на фото, видно, що версія про те, що ЗАЗ-966 створювався під впливом Corvair, а не NSU Prinz4, не позбавлена підстав - на Принца став схожим  968, а 966 (як і той же Принц), -  явно разом схожі на Corvair.

Однак повернемося до теми нашої розповіді - до 970-го. Ці машини в міністерських планах не значилися - над ними працювали, як тоді висловлювалися, "в ініціативному порядку". Ідею проектування мініфургончиків "просував" директор заводу Юрій Сорочкін. Провідним конструктором став Лев Мурашов, який раніше працював на МЗМА та брав участь у створенні автомобіля "Москвич-444" - прототипу "Запорожця" ЗАЗ-965. Дизайнер – Юрій Данилов.

Авто було побудовано на основі вищезгадованого 965, який на той час готувався до виробництва. Першою у сімействі стала бортова вантажівка капотного компонування. Залишила вона ворота підприємства 61 рік тому — у 1961-му році. Як кажуть, серед працівників заводу за свою форму вона отримав назву "Точило". Наступного 1962 року авто вже набуло інші, більш сучасні обриси. 

"Точило"

Так як на ЗАЗ-970 було встановлено серійного двигуна та коробку передач, то для збільшення передатного відношення, у ступиці задніх колес поставили колісні редуктори. Мотор потужністю 27 к.с. розганяв завантажену машину всього до 70-75 км/год, але для перевезення товарів по місту  (та ще й з урахуванням швидкостей того часу), цього було достатньо. При цьому автомобіль у середньому витрачав 7,5 л бензину на 100 км. Мотор, як і на стандартному «Запорожці», розміщувався ззаду, але оскільки агрегат лише частково знаходився під підлогою, його теплонавантаженість була навіть меншою, ніж у ЗАЗ-965.

Спроєктовано та побудовано було кілька версій:

Цільнометалевий фургон з несучим кузовом ЗАЗ-970Б - мав вантажопідйомність 350 кг та корисний об'єм 2,5 м куб. Вантажний відсік відокремлювався від кабіни глухою перегородкою. Доступ туди здійснювався через двостулкові праві вантажні двері і через додаткову задню - над виступаючим моторним відсіком. Існував і варіант із двома одностулковими дверима як на фото нижче (Хоча скоріше за все це була одна і та сама машина, на якій праворуч була двійна дверка, а ліворуч - одинарна, бо я не знайшов фото з "глухою" лівою боковиною).

ЗАЗ-970Б

На наступному фото теж ЗАЗ-970Б, але зверніть увагу на колеса - вони отримали "позашляхові" покришки. У такому вигляді: монопривід, але позашляхові покришки, робилися і наступні модифікації.

ЗАЗ-970Б (псевдопозашляховик)

Шестимісний мікроавтобус ЗАЗ-970В (за нинішньою класифікацією - мінівен). Сидіння другого і третього ряду були сконструйовані такими, що складаються, тому автомобіль був, по суті, вантажопасажирським - при складених двох задніх сидіннях він міг перевозити 175кг вантажу, а при складених двох рядах сидінь - 350кг вантажу. На відміну від фургона, в салоні мікроавтобуса було передбачено вентиляційний люк у даху, а двері для входу та виходу пасажирів були лише одна — по правому борту.
Як можна роздивитись на фото, всі 6 сидінь були роздільними, причому між сидіннями третього ряду розташовувався сервісний люк для доступу до мотора.

ЗАЗ-970В

Бортовий ЗАЗ-970Г на 400 кг груза

ЗАЗ-970Г

Повнопривідний ЗАЗ-971Д. У цій версії від коробки до переднього мосту йшла труба з приводним валом всередині. Машина, за фактом, була задньопривідною, з переднім підключаємим приводом.
Причому вона планувалася у двох версіях - "цивільній" довгий та "військовськовий" "коротиш".

ЗАЗ-971Д "цивільний"

ЗАЗ-971Д "військовий"

ЗАЗ-971Д "військовий" зі знятим тентом

Незважаючи на те, що недоліком всіх моделей був "горб" двигуна, що розташовувався ззаду, машина, в цілому, вийшла вдалою, пройшла держвипробування і сподобалася підприємствам-"кастомерам", в яких вона проходила випробування. Преса навіть встигла радісно повідомити про те, що скоро авто з'явиться в серійному виробництві (Стаття «Приятное знакомство. Спец.корр: В.Борзов, г.Запорожье, с-8-9, Журнал «За рулем», 1965 рік, №01 ), але на жаль завод просто "не потягнув" виробництво великої кількості моделей і перевагу віддали суто військовому ТПК, який теж не потрапив відразу на конвеєр і його "доводили" до серійного виробництва до 1975-го.
Вкрай шкода, адже якби ці авто потрапили у продаж, можливо ми побачили б зовсім інший вигляд міст Союзу 60-х.

Авто так і залишилося в кількості 6 екземплярів, жоден з яких так і не дожив до сьогодення.

Ну і наостанок "рекламні" листівки з технічними характеристиками (схоже на скріншоти з якогось каталогу, але звідки саме мені з'ясувати не вдалося) :