Підсумки за рік з Peugeot 407 та думки по цьому приводу

Минув рік і майже 20тис км шляху вже за плечима, а одже можна робити деякі підсумки володіння 407. Але перш ніж рахувати суми і плакатися яке все дороге і ненадійне, пропоную згадати історію як все було.

Ітак, ми познайомилися з нею в ось цьому боксі в хлопців, які займалися детейлінгом:

Парадокс, хлопці детейлери, але машина не була полірована і відхімчищена, але як то кажуть, є привід для торгу. І от за тиждень після цього вона моя. 10км шляху і….

Вирок був страшний, проводка двигуна побажала гарного користування і вийшла з чату. Тут насправді і почалося моє тісне знайомство з брендом пежо, різними схемами проводки та лексією. 4 тижні машина пробула на СТО у електрика, 2 з яких пішло на пошук нової проводки…

А далі було декілька місяців радості: машина показувала себе дуже класно, після 1.4 на 70кс це був просто космольот, так ще й керований, з хорошою шумкою і класним звуком. Походу діла робилися ТО, машинка дороблялася під себе щоб в любий момент була готова махнути хоч на край світу.

Єдине що не влаштовувало, і забігаючи наперед скажу, що і далі не влаштовує, так це якість освітлення. З ним в мене була ціла епопея: докори сумління щодо лед, спроба відмити лінзи, і все ж, галоген себе вижив.

Далі були нерви…

Виглядає страшно? Ха, ви ще не бачили його😂 А якщо без жартів, то це було нервозатратно, розбірки з страхової, виплати і постійне відчуття, що щось в тебе вже не так… 

Хоча все було не так і погано, час від часу машинка справді радувала:

Не буду лукавити, це був заїзд по трасі з крейсерською швидкістю 110, але ж все одно приємно таке бачити. Так то в мене середній розхід 7-7.5л, нижче не буває, якщо чесно було б дивно, якби він був нижчий.

А далі був перший дальняк

Знайомство з новими друзями:

Та приємні сансетішні на мийці:

Машина була зі мною усюди, від далеких гуцульських сіл до білого піску на березі балтійського моря в Хелі і не було ні дня, коли б вона не завелася чи показала свої вибрики.

Але як то кажуть ніхто не ідеальний, то ж за таку безвідмовність треба платити хорошим обслуговуванням.
За рік мої капіталовкладення переросли 2тис$, що становить 30-35% від вартості самого авто, а  далі я перестав особисто рахувати. Про усі роботи, що були зроблені можна почитати в бортжурналі, там усе достатньо докладно описано.

Що так на завершення хотілося б сказати, так це те, що в світі не так вже й багато ненадійних авто. Як на мене частіше бувають власники, які не готові стежити або платити за правильне обслуговування. Усім добра, миру, бережіть себе.