Мій шлях автоентузіаста.

Вітаю.

Оскільки по поточним справам нічого цікавого не відбувається, то вирішив пригадати трохи свій автошлях.

Зима це приємний час для роздумів та спогадів.

Отже.

Водійське посвідчення я отримав у 2008 році.

На той час взагалі не уявляв як та де я візьму гроші на своє перше авто, але я дууууже мріяв про авто.

І вирішив спершу почати з посвідчення :)

Автокурси дались досить легко (в ті роки ніхто і "не рипався" здавати самотужки). ПДР мене цікавили, водити трохи вмів ще до курсів. З механікою авто був знайомий досить гарно (трохи працював на СТО).

Перша машина...мріяв про "десятку", але ледь не був згоден на "жигуль".

Тож орієнтувався на "дев'ятку".

На роботі потроху почав отримувати перші адекватні гроші і зміг почати по пару сотень відкаладти на авто.
Зрозумів що "початкову сходинку" з жигулями можна і пропустити :) і отдразу входити в "десятку" а можливо навіть в стару Ауді 80 чи Пассата Б3.

Їздив на "Лоск" (це наш авторинок в Ха) дивився на "трупіки" іномарок що продавались в межаш моїх можливостей.

Пару разів оглядав Toyota Celica-Supra Mk3 (мільйон разів бита, перевернута, гнила, з заклинившим мотором) та Nissan Silvia (приблизно в такому ж стані, але на ходу). Нащастя стримався не вляпатись в те :) Але як же хотілось купешку...

І тут "товариш-товариша" вирішив продати свою Mazda 626 GE 91 року.

2 літрова, з кондером, склопідйомниками, підсилювачем керма. Фантастична комплектація як для першого авто хлопця що збирає на "десятку".

Ціна значно нижча ринку зі зрозумілих причин. А саме мотора що їсть літр масла на 100 км :D Не жарт. Коли я її заводив щоб прогріти восени - провулок в 100 метрів довжиною ставав суцільним димом.

Бита трохи морда. Наспарвді не сильно, і нічого страшного там не було. Окрім крила не в колір.

Все інше досить непогане. Працювало все. Пробіг невідомий, на приборці було 300+.

Купив.

Щастю не було меж!

Своя перша тачка, іномарка, двохлітровий великий ліфтбек!!! Красива та динамічна (не одразу).

Відкапіталив з батьком мотор.

Довели до ладу ходовку.

Машина супер!

Стайлінг в стилі Кена Блока :D

Замінив динаміки, зробив свій перший сабвуфер в коробі на 80+ літрів. Усілок, підсвітка, накладки на педалі, ксенон, незламані панельки з розбірок. Все що має пройти автоентузіаст з своїм першим авто.

Згодом пішли диски.

Та ще більші диски. Вже нові та з новою гумою!

Були переварені задні арки, доведена до ладу технічка вся, виставлені зазори по морді.

Все було справне і надійне.

Відчув "силу в руках" і захотілось чогось більш свіжого.

Знайти було не легко, бо знову таки "по низу ринка" нічого гарного не світить.

А я ж модний - вже можу сам ремонтувати то і не боюсь "пробемних авто" все можна полагодити!

Натрапив на Volvo V40.

Завжди подобались Вольво.

А от продавались вони погано тоді. І я "обмінявся" на Мазду з доплатою.

Як з обкладинки журналу! 

Охайна машинка без якихось проблем.

Як з'ясувалось потім, єдиним (і критичним) мінусом був її мотор 1.6. Вона була з ним слабкою.

Сюди вже пішла процессорна магнітола, вже Focal динаміки і нові версії сабвуфера.

Рестайлові фари, і "всратись які круті колеса" з ізолентою замість гуми! :)

Без кузовні тут теж не обійшлос. Міняв пороги та варив арки. Робив "у знайомих". Тепер їх не навиджу за хамство та вкрай погану якість роботи.

Вже перед самим продажем вдалось знайти вкрай рідкісні елементи обвісу (саблі) яких мені не вистачало.

Машинку продавав важко. Дивились, хвалили і не купували :)

Купив мій коллега. Продав її не дорого, дуже не дорого.

Коллега ще досить багато років на ній проїздив і дуже хвалив за стан!

І ось тут я вже остаточно вирішив що хочу яскраву машину, з мотором.

Звісно грошей не було на щось гарне і купив нижче ніж по низу ринку Солару Спорт!

Ось така красуня. З шикарною кормою! :)

Тачка фантастична для мене була! Просто інший світ.

Велика, потужна, унікальна.

З АКПП в аварії (без половини передач) з відсутністю ходовки, з покоцаним з усіх боків кузовом, нестачею елементів рідкісного Спорт обвісу і тп.

Але нічого.

Зробив цукерочку!

Все відремонтував, замінив, пофарбував.

Тачка постійно отримувала лайки. А на америкнанському пабліку в ФБ її визнали "Best clean looking II gen Solara".

Продавав її в "погані для продажу часи". Тому продав дешево, перекупу.

А перекуп прода її ще дешевше ніж купив у мене. Бо саме зараз таку машину продати вкрай важко.

Також з певного часу було вирішено дружину залучати за кермо.

Першобю машиною їй обрали Citroen C3 на рОботі.

Повністю обслужив, замінив зчеплення, шліфонув голову. Купив класні диски та нову гуму.

Технічно машина була в ідеалі просто. З реальним пробігом в 76к км на момент покупки.

Але з неї швидко виросли. 

І тут вирішив вже перейти на наступний рівень - купити з американського аукціону биту машину.

Купили Jeep Cherokee KL limited.

Після всього що було, ця тачка вразила "люксами" і була найсвіжішої з тих які коли небуть мав.

Відновлював здебільшого сам, але звісно кузовню робив у майстрів.

Вийшло гарно.

Купив диски та гуму (як завжди) :D

По обслуговуванню нічого окрім "регламентних" робіт поки не було.

Машина класна!

Ну а далі....далі була мрія - Dodge Challenger.

Про який в бортовику є все досить детально.