Chateau La Rost. Noix

Опубліковано: 16 грудня 20:10
Я їжджу на Mercedes-Benz E-class Coupe (C124)
Львів, Україна


Лише французи так можуть, Noix вимовляти як нуа. Добре, хоч одну літеру залишили спільну. Але що у них не відбереш - це шарм. Ну-ааа... Як звучить! Ото як німецька мова ідеальна, щоб називати шнапс, так французька просто створена для вина.

Коротше, мова про домашнє виноробство. Ліниве домашнє виноробство, важлива ремарка. Чи енергозберігаюче, аби не відриватися від трендів. Кажуть, в житті кожен чоловік мусить збудувати шато, посадити виноградник і виростити спадкоємця, якому можна передати це все і ще класичний мерседес, який, як класичний чоловічий костюм, ніколи не вийде з моди. А для дослідження правдивості цього прислів'я, звісно ж, потрібне вино, в якому, як усім відомо, і перебуває Істина.

Але не даремно також кажуть, що істина у кожного своя. А значить будь-яке вино не підійде, лише власного виробництва. Бо може статися конфлікт істин. Якщо спожити чужу, невідповідну істину, можна нічого не прояснити, лише залишитись із порожньою пляшкою і затурканою головою.

І, без сумніву, щоби не примножувати ентропію світу старими, як цей самий світ запитаннями зранку: "хто я?", "де я?" і "що було вчора?", вино потрібне хороше та корисне для здоров'я організму, яке не било б і у без того побиту життям голову, а просвітлювало розум та зігрівало серце. Такий безпрограшний лінив... енергозберігаючий рецепт. І він є. Записуйте.

Збудувати шато. Посадити виноградник. Можна і без цих клопотів, але іменем якого шато ви потім назвете своє вино? Отож! Зрештою, виноградник можна теж не садити, а замість нього посадити грецький горіх. Нуа. Noix. І на початку літа, коли плоди вже сформувались, але ще на тій стадії, коли їх можна легко розрізати ножем, зірвати 7-8 горіхів. І розрізати ножем. На половинки, або четвертинки. Ще буде потрібно кілограм цукру, дві літри хорошої кип'яченої води і 12-15 грам звичайних дріжджів. Або грам 4-5 незвичайних. Ні, не настільки незвичайних, як може дехто подумав, а виноробських. І таки краще їх, бо звичайні дріжджі дадуть звичайний результат, а це не зовсім те, чого ти очікуєш від власного вина, погодьтесь!

Далі в трилітрову банку насипати цукру, залити уже згаданими двома літрами ледь теплої води, додати дріжджі (їх за інструкцією треба спершу розвести невеликою кількістю води), і розмішувати, поки це все не розчиниться. Тоді закинути уже порізані горіхи, закрити декількома шарами марлі, бинт також підійде, і поставити в темне місце. І я би радив зробити не одну таку банку, а більше... значно більше.

Повністю відповідаючи стилю лінивого виноробства, в банках не відбуватиметься якогось особливого "фервере", тобто "бурління" (надіюсь, всі пам'ятають чудовий фільм "Хороший рік" з Расселом Кроу?) і взагалі нічого виноробського. Майбутнє вино спокійно стоятиме собі, потихеньку побулькуючи і міняючи забарвлення. Я своє тримав у гардеробній, оскільки навіть запахів ніяких не буде, притаманних виноробству. Десь через місяць потрібно отриманий продукт процідити, у мене для таких цілей є шмат щільної нейлонової тканини. І знову поставити на доброджування, до вересня. Тоді, уже очищене, акуратно злити, щоб не збовтати осад - і все, вино готове. 

Отже. Напій: вино. Повнотіле, гармонійне кисло-солодке, з нотами ожини, чи чогось подібного, або й ні - з мене такий собі дегустатор вин, смак маю, але на то ніколи не вчився. Вміст алкоголю - є. Але мало. Ну бо навіть за ідеальних умов зробити ординарне вино міцнішим градусів за 7-8 непросто. А у якості десертного напою проситься не легке зовсім винце, а таки херес.
Тому звертаємось до хорошого друга-муншайнера за яким літром доброго спирту, і кріпимо з розрахунку десь грам 40-50 на 500 вина. Не забуваємо, що правильно налити спирт в мензурку, долити туди трохи вина, щоб розвести його, дати "вишумітись", і тоді акуратно вилити у вино, щоб зменшити для нього шок. Далі залишити пляшку на декілька годин, а тоді вже можна закривати і зберігати. Але перед вживанням завжди пропускати через декантер, щоб зняти спиртуозність у смаку, дуже допомагає і облагороджує.

Друзі, з якими проводив дегустацію свого першого в житті Шато Ля Рост, ніхто не вгадав, з якого виноматеріалу вино зроблене. Але однозначно ні найменших асоціацій з горіхом не виникло ні у кого.

Ідеальне вино для лінивого, але претензійного власника шато, яким, без сумніву, я є: шато в наявності, горіхів цілих п'ять, ще й виноград росте, правда дівочий, але опустимо подробиці.

1 0

Коментарі

Щоб залишати коментарі, потрібно авторизуватись.
Я їжджу на Dodge Challenger
Смачна розповідь! Я надто лінивий навіть для цього, але розповідь «делісієукс» (щоб літери не втрачати).
16 грудня 21:03