Поліція: всюди своя, але завжди несподівана! Коротка (або ні) інформація про поліцію В'єтнаму та її відмінності від української поліції

З 2025 року у В'єтнамі набуде чинності заборона на зйомку дій поліції — як муніципальної, так і дорожньої. Від цієї новини у мене неабияк бомбануло, тож, мабуть, настав час познайомити вас із в'єтнамською поліцією та порівняти її з моїм досвідом в Україні. Адже якщо навіть посольство України у В'єтнамі реагує подібним чином, тут точно щось не так.

Мій водійський досвід почався в Україні ще до реформених часів. Я застав тих самих «даішників» з їхньою корупцією та хамством. Одного разу ми їхали маленькою ретро-колоною й прогавили знак, який, до речі, був спеціально встановлений у такому незручному місці, що його майже неможливо було помітити. Одразу за знаком стояли даішники, готові «ловити» неуважних водіїв для збору хабарів.

Мене здивувало те, що міліціонер навіть не спромігся викинути сигарету — курив просто під час перевірки документів. На щастя, зі мною був товариш, який принципово не давав хабарів. Ми вирішили доводити свою правоту через суд. І, на наше щастя, суд поставив жирну крапку на нашу користь.

Перше знайомство з поліцією нового зразка виявилося не таким веселим. Я став винуватцем невеликої аварії, і тут довелося зіткнутися з некомпетентністю. Офіцерка, яка взагалі не давала дупля як оформляти ДТП, і її напарник, який мало не зіпсував мені страхову виплату, залишили мене з купою запитань. Сподіваюся, зараз ситуація краща.

У В’єтнамі я вже приблизно уявляв, чого чекати від місцевої поліції, коли сюди переїжджав. Моє перше «спілкування» з ними відбулося ще в 2019 році. Я катався на своєму кволому байку в маленькому містечку в центрі країни. Ту дорогу я добре знав: там було обмеження швидкості в 50 км/год, і поліція часто «чергувала».

Мене зупинив поліцейський із явними ознаками похмілля: червоне обличчя, скляні очі. Він дістав ручку і написав собі на долоні: here: 50 км/год — you: 61 км/год — 35$. Моєму подиву не було меж.

По-перше, мій байк тоді фізично не міг розігнатися більше ніж до 55 км/год, інакше б просто «виплюнув» поршень. По-друге, нахабство цього поліцейського вражало. А по-третє, він навіть не надав жодних доказів перевищення швидкості. Усі його «докази» були написані на власній долоні.

Типи супергероїв доріг

Мабуть, пора описати вам типи цих супергероїв на дорогах. Почну, мабуть, з найменш привілейованих «чуваків» — простих цивільних із жезлами для регулювання руху. Насправді такі люди у В'єтнамі — це вже норма. Коли в переповнених містах просто не вистачає поліцейських для регулювання руху, на допомогу приходять свідомі громадяни. У них є і жезли, і свистки, але ніякої компетенції та реальної влади. Зазвичай вони виглядають як звичайні люди, які допомагають поліції.

Місцеві добровольці та помічники (Dân phòng)

Ця категорія складається з місцевих мешканців, які працюють на волонтерських засадах або отримують невелику компенсацію за свою допомогу органам влади. Вони відіграють важливу роль у регулюванні дорожнього руху, особливо в районах, де не вистачає дорожньої поліції.

Хто такі Dân phòng?

• Місцеві мешканці: В основному чоловіки середнього віку або пенсіонери, які мають досвід роботи в місцевій адміністрації, армії або просто хочуть допомогти громаді.
• Члени організацій: Деякі з них є членами молодіжних, ветеранських або громадських організацій, які співпрацюють з урядом.

Основні завдання Dân phòng

• Допомога у регулюванні руху на перехрестях:
  • У години пік (вранці та ввечері) допомагають керувати потоком транспорту, щоб уникнути заторів.
  • Зазвичай діють у школах, лікарнях чи місцях, де багато людей переходять дорогу.
• Координація під час свят чи подій:
  • Під час фестивалів, ринкових днів або державних свят допомагають направляти транспорт і пішоходів у правильному напрямку.
  • Стежать за тим, щоб стихійна торгівля чи паркування не створювали перешкод для руху.
• Аварійні ситуації:
  • У разі дорожньо-транспортних пригод (ДТП) вони першими прибувають на місце, організовують рух в обхід і викликають дорожню поліцію.
• Підтримка безпеки біля шкіл:
  • Щоранку та після закінчення навчального дня вони контролюють рух біля шкіл, допомагаючи дітям безпечно переходити дорогу.
• Моніторинг нелегальної діяльності:
  • Стежать за тим, щоб не було хаотичного паркування чи нелегальної торгівлі на тротуарах, що заважає дорожньому руху.

Як їх впізнати?

• Уніформа:
  • Найчастіше це світло-сірі сорочки або форма з емблемою "Dân phòng".
  • Іноді носять світловідбивні жилети для помітності у темну пору доби.
• Спорядження:
  • Жезли для регулювання руху.
  • Свистки, щоб привернути увагу водіїв і пішоходів.
  • Можуть мати мотоцикл з емблемою місцевої громади.

Недоліки

• Обмежені повноваження: Вони не мають права накладати штрафи чи затримувати порушників, лише фіксують їх для передачі поліції.
• Відсутність професійної підготовки: Не завжди мають спеціальні знання чи навички, що іноді ускладнює вирішення складних ситуацій.
• Низька мотивація: Через низькі компенсації або повністю волонтерський характер роботи їхня активність залежить від особистої ініціативи.

Насправді з цими "чуваками" у мене не найприємніші спогади. Одного разу я працював у школі й припаркував авто навпроти (а де ж іще?). Після занять всіх школярів забирали батьки на байках — близько 500 мотоциклів, які зібралися навколо школи та моєї машини. Розуміючи ситуацію, я мовчки сів в авто й вирішив зачекати, поки цей рій потроху розсіється. Але раптом до мене підходить один із таких "добровольців", що чергував там, і агресивно накинувся: "Чого це ти тут припаркувався?"

Його поведінка була доволі зухвалою, але, на жаль, у цих реаліях це вважається нормою.

Муніципальна поліція (Công an trật tự, CATTT)

Муніципальна поліція у В'єтнамі є частиною місцевих органів влади та відповідає за підтримання громадського порядку, включно з управлінням дорожнім рухом і забезпеченням чистоти вулиць. Їхні функції ширші, ніж у дорожньої поліції, але вони також відіграють важливу роль у регулюванні транспорту.

Основні завдання муніципальної поліції

• Усунення перешкод для руху:

  • Контролюють нелегальну торгівлю на узбіччях, тротуарах і в зонах, заборонених для комерційної діяльності (за весь час ніколи такого не бачив).
  • Забезпечують, щоб тротуари залишалися вільними для пішоходів, а не були зайняті мотоциклами чи вуличними торговцями (за взагалі брехня)

• Контроль паркування:

  • Відстежують випадки неправильного паркування, яке може спричинити затори або заважати руху (ахахахаха)
  • Організовують евакуацію транспортних засобів, припаркованих у недозволених місцях.

• Підтримка громадського порядку:

  • Працюють разом із дорожньою поліцією під час великих громадських подій, таких як фестивалі, ярмарки або офіційні візити.
  • Займаються вирішенням конфліктів між громадянами, які виникають через транспорт чи використання громадського простору.

• Координація в аварійних ситуаціях:

  • Залучаються до управління рухом у разі аварій, стихійних лих чи ремонту доріг.
  • Допомагають організовувати об'їзди та забезпечують безпеку в проблемних зонах.

• Освітня робота:

  • Проводять кампанії серед населення, спрямовані на дотримання правил паркування, використання тротуарів та дорожнього руху.
  • Поширюють інформацію про нові правила чи зміни в інфраструктурі.

Як впізнати муніципальну поліцію?

• Уніформа:

  • Зазвичай це темно-зелений або світло-синій одяг із нашивками, що вказують на їхній статус як представників міської влади.
  • Можуть носити кашкети або капелюхи з офіційними емблемами.

• Спорядження:

  • Свистки, жезли, а також рації для зв’язку.
  • У деяких випадках мають електричні самокати або мотоцикли для патрулювання.

Особливості їхньої роботи

• Відносно м'який підхід:

  • На відміну від дорожньої поліції, муніципальна поліція рідко виписує штрафи, а більше зосереджується на попередженнях і організації порядку.

• Робота з тротуарами:

  • У В’єтнамі тротуари часто використовуються для парковки мотоциклів або як місце для вуличної торгівлі. Муніципальна поліція намагається звільнити ці ділянки для пішоходів.

• Вирішення конфліктів:

  • У багатьох випадках їхня роль полягає в тому, щоб швидко вирішити конфліктну ситуацію, наприклад, коли водії або торговці блокують дорогу чи тротуар.

Взаємодія з іншими службами

• Муніципальна поліція працює у тісній співпраці з дорожньою поліцією, особливо під час великих подій чи при серйозних порушеннях.
• Часто координують свої дії з місцевою владою та добровольцями (Dân phòng), щоб оперативно реагувати на проблеми.

Недоліки роботи муніципальної поліції

• Обмежені ресурси:
  • У невеликих містах їхня кількість може бути недостатньою для контролю всіх проблемних ділянок.
• Конфлікти з громадянами:
  • Усунення нелегальної торгівлі чи паркування іноді призводить до суперечок із мешканцями, які не завжди готові виконувати їхні вимоги.
• Відсутність повноважень:
  • Як і Dân phòng, муніципальна поліція не завжди має право накладати штрафи чи затримувати порушників, що обмежує їхню ефективність.

Final BOSS

Дорожня поліція В’єтнаму (Cảnh sát giao thông, CSGT)

Дорожня поліція у В’єтнамі (CSGT) – це головна сила, яка намагається вберегти країну від хаосу на дорогах, де щодня борються тисячі мопедів, вантажівок, автобусів і пішоходів. В умовах, коли правила дорожнього руху часто сприймаються як «рекомендації», їхня робота – це справжній виклик.

Функції та обов’язки CSGT

• Регулювання руху:

  • У години пік CSGT працюють на ключових перехрестях, керуючи потоками транспорту вручну, часто замінюючи світлофори, які не справляються. 

    Основна проблема часто полягає в цьому: під час годин пік, які трапляються двічі на день, дорожня поліція замість ловити порушників стоїть на перехрестях і вручну перемикає світлофори. На кожен світлофор припадає по два-три офіцери, а це означає, що стежити за дотриманням правил просто нікому.

    До того ж, серед моїх знайомих в’єтнамців приблизно чверть взагалі не мають водійського посвідчення. А навіщо? У Сайгоні шанс, що тебе зупинять, майже дорівнює нулю.

  • Вони також забезпечують порядок під час громадських подій, таких як фестивалі, паради або ремонти доріг.

• Контроль за дотриманням ПДР:

  • CSGT стежать за швидкісним режимом, використовуючи мобільні радари на ключових трасах.
  • Зупиняють водіїв, які не мають шоломів (у випадку мотоциклів) або порушують інші правила, наприклад, їдуть не по своїй смузі чи на червоне світло. (хоча вони самі зазвичай їдуть не по своїй смузі)

• Робота на місці аварій:

  • Дорожня поліція перша прибуває на місце ДТП, організовує об’їзди та регулює рух до усунення наслідків.
  • Вони також документують події, щоб розслідувати причини аварій.

• Профілактика порушень:

  • Організовують інформаційні кампанії для водіїв і пішоходів, спрямовані на підвищення безпеки на дорогах.

• Перевірка документів:

  • Часто зупиняють транспорт для перевірки водійських посвідчень, реєстраційних документів і технічного стану транспортних засобів.

Як їх впізнати?

• Уніформа:

  • Дорожні поліцейські носять характерну бежеву або світло-жовту форму.
  • Вони часто мають кашкети або шоломи з емблемою дорожньої поліції.

• Транспорт:

  • Використовують мотоцикли білого кольору або патрульні автомобілі з синіми і червоними проблисковими маячками.

• Спорядження:

  • Жезли, рації, мобільні радари для вимірювання швидкості, а також планшети для внесення даних про порушення.

Особливості роботи CSGT

• Адаптація до хаосу:

  • У В’єтнамі тисячі мопедів на вулицях створюють абсолютно непередбачувані ситуації, але CSGT здатні працювати навіть у таких умовах.
  • Вони вправно керують рухом без додаткових технологій, часто лише жезлом і свистком. А могли би фіксувати все камерами, як на мене було б ефективніше. 

• Висока видимість:

  • Їх можна побачити майже на кожному перехресті чи трасі, особливо в місцях, де часто трапляються затори або аварії.

• Тісна співпраця:

  • Вони взаємодіють із муніципальною поліцією та добровольцями, що допомагає ефективніше справлятися з проблемами на дорогах.

• Підхід до порушників:

  • У В’єтнамі прийнято, що водії можуть вести «переговори» з поліцією. Втім, офіційно штрафи оформлюються через протокол і сплачуються у визначеному порядку.

Чим дорожня поліція В’єтнаму відрізняється від української?

• Масштаби завдань:

  • У В’єтнамі CSGT доводиться мати справу з безліччю мопедів і хаотичним рухом, тоді як в Україні переважає автомобільний трафік.

• Інструменти контролю:

  • В Україні частіше використовуються автоматизовані системи (камери спостереження), тоді як у В’єтнамі дорожня поліція працює вручну, особливо на місцях. Поліція у В'єтнамі має ще одну цікаву особливість — вони можуть вилучити твій байк, якщо їм щось сильно не сподобається. Наприклад, ти вирішив перевірити, наскільки швидко твій мопед може розігнатися, і суттєво перевищив швидкість. Якщо тебе зупиняють і конфіскують байк десь посеред "нічого", то думка про "сплату штрафу на місці" стає дуже привабливою. 😊

• Брак кадрів

  На мій погляд, у самому Сайгоні катастрофічно не вистачає поліцейських. У місті налічується близько 7 мільйонів мопедів, і для належного контролю цього хаосу потрібна адекватна кількість персоналу.

  На жаль, патрулі на вулицях зустрічаються рідко, а якщо вони і є, то часто не звертають увагу на дрібні порушення, такі як відсутність поворотників чи їзда без шолома. Деякі порушення, як-от їзда по тротуару чи зустрічній смузі, часом відверто ігноруються.

  Поліцейських переважно можна побачити на імпровізованих постах, найчастіше біля світлофорів. Проте ефективність такого підходу до роботи залишається низькою і викликає більше питань, ніж вирішує проблем.

  
  

Підсумки 

Історій про взаємодію з поліцією у В’єтнамі можна розповісти чимало, але описати їх усі одразу – справа непроста. Одне, що я б точно змінив у їхній роботі, – це запровадження цифровізації.

Наприклад, навіщо поліцейські, які вручну перемикають світлофори, якщо це можна автоматизувати за допомогою камер і сенсорів? Або навіщо тримати численні пости, якщо сучасні технології дозволяють ефективно фіксувати порушення через систему відеоспостереження?

Сподіваюся, мій невеликий екскурс у роботу дорожньої поліції В’єтнаму був цікавим для вас. Дякую всім, хто дочитав до цього моменту. На цьому все))