Частина 2

Добре, що в моєму житті є той, хто в буквальному сенсі мене підганяв і задавав стимул закінчити цю історію з водійським. Саме він допоміг мені і купити машину, і відремонтувати.  Взагалі він сам знайшов її, привіз мене до неї, дав проїхатись і відчути, що таке автомат, а не "прекрасна" механіка . І боги, я вас просто прошу: дівчата у яких крім велосипеда в житті нічого не було -  не треба вам та механіка!  Набагато легше і простіше жити, коли в тебе коробка автомат - не  ускладнюйте собі цей і так непростий досвід. 

Машинку ми купили до отримання водійського посвідчення - уявляєте, як мені було тяжко?  Це як в анекдоті  «Як важко дивитися на губи , які не можеш поцілувати».  А як важко дивитися на машину, на якій не можеш їздити😄.

Здавала я іспит з водіння чотири рази,  і щоразу  то інспектор козел такий і прискіпується, то я не люблю включати покажчики повороту. Але одного разу я все-таки відзначилась, проїхавши на знак 🛑 . Зрозуміло, що я тоді  не здала через створення аварійної ситуації.

Тим часом я цілих два тижні, кожного ранку отримувала фото по типу: 

Мій стимул мені прямо дихав в праве вухо. Чому саме  праве, спитаєте ви?  Бо правий габарит то найтяжча історія в моєму житті, не кажучи вже про те , що треба вміти здавати назад так, аби нікого не збити 😂

Постійні фотографії авто з мийки , або просто з гарної локації просто мерехтіли перед моїми очима і я нічого в цьому світі не бачила - все , що хотіла, це довгоочікуване "водійське"! 

Всі три невдалі спроби я була в сльозах , вся така "надута" і незадоволена, але коли на четвертий раз здала, то плакала не менше) Я телефонувала всім і казала: «Шо понакупали своїх прав, а я здала сама» - так пишалася собою. 

Коли їхали забирати водійське посвідчення,  я була така щаслива....щаслива бо це все нарешті закінчилось 🫣🤭

Фото з «водійським» не буде, але тепер у мене буде  маленький шкіряний подаруночок для них (моїх документів) 

Ну хіба це не мило?!..🥰 все для маленької «ґави» щоб я нічого не згубила і все лежало на своїх місцях .

Хоч я і стримана і всі емоції переживаю всередині , але пищати хотілось дуже сильно … пі. ..пі..пі🤍

Тепер я власниця чудового сквіртіка, перепрошую «свіфтіка»😅

Як то кажуть, як корабель назвеш так і попливе, тому пригод уже назбиралось багато, і коли  матиму натхнення то про все вам розповім.

P.S. Ну звісно, не обійшлося без «осяяння, поштовху, події», яка трапилася сьогодні в моєму житті для такого великого «одкровення».