Доба, та автівка з Харківа домчала до Львову.
1000 кілометрів.
Начебто, ничого дивного.
Але, авто їхало на потязі.
О 10:00 Nissan Laurel 1987 року було подано на вантажний двір станції Харків пасажирській.
Згідно акту авто важить 1345 кілограмів. Це відповідає запису G у технічному паспорті авто.
Аванс був 150 гривень.
Доплата у касі 2400 гривень.
1.90 гривні за кілограм.
Хлопці прийняли до уваги всі зауваження, стосовно стану авто, можливих проблем.
Вже о 10:00 ми приїхали до офісу грузового двору на станції Львів пасажирській, отримали ключі та авто.
Одразу домовилися, що власник ввечорі забере авто з цієї парковкі у охоронця.
Чим це корисно.
По-перше.
2500 дешевше ніж пальне.
По друге.
Це безпечно.
Також.
Ресурс у авто не дуже, тому е ризик не доїхати своєчасно.
Я розумію за що ти.
Ми везли з сином @Kharj свого часу з Одеси його Toyota Carina ED 1988 року.
Він до Києва, я до Харкова.
Але, треба бути впевненим у якості авто.
Я не розумію, як можна за 6 годин знайти прокладку на ГБЦ, СТО вільне, та зробити?
Ще момент.
Ціна.
1100 Км, 110 літрів пального по 55 грн літр.
Суттєво дорожче ніж потяг.
Але, за це любимо ці автівки.
:-)
P.S. колись цікавився таким по маршруту Львів-Київ і Одеса-Львів
https://www.uz.gov.ua/passengers/station_services_and_facilities/services_in_trains/avto_train/