Алкотур-Міні. Частина І. Україна. 🇺🇦

Вітаю шановне панство.

Довгоочікувана відпустка вже завершилась, служба вже в повному розгарі, і дійшов час описати всі наші пригоди.

Великий Алкотур поки що не доступний, тому вирушили з коханою в Міні-тур, який насправді виявився вже не таким і міні.

Зупинитись на відпочинок в Україні цього разу вирішили в Велятино, а звідти вже їздити по всім цікавим місцям.

Маршрут з відпочинком в Тернополі виглядав так:

День 0 (напередодні дня відпустки). 31.05.2024.

О п'ятій ранку вирушив з розташування свого підрозділу до підрозділу дружини, поки доїхав туди, поки звідти в цивілізацію, то була вже приблизно 13 чи 14-та година дня. Пройшов інструктаж, як вибуваючий за кордон, перевірив ще раз документи і поміняв свою Трудяжку-Хонду на Лінкольна. Так як значно більшу частину часу я все ж їзжу на Хонді, етап ломки при переході з механіки на автомат мене не оминув)

"А чому тут дві педалі? А блін, тут же передачі перемикаються кнопками! Аааа, точно вона ж на світлофорі глохне) Ухтишка, як класно, коли працює клімат-контроль!. Так круїз? Нафіг! Що в мене своїх рук-ніг не вистачає?)" - ну і в такому дусі.

Потім машину на мийку, збити пилячку, палива повний бак, потім збори вдома, і нарешті фух! 

Виїзд запланували на восьму, але так як по службі я звик прокидатись о п'ятій, то і на наступний день біологічний будильник спрацював точно так же. Ну короче.)

День 1. 01.06.2024.

Встали, випили кавки, потинялись, перевірили речі і о 07:00 виїхали.

На момент початку поїздки показники витрати палива були десь в районі 13л/100 (у товариша, який інколи на ній їздить, по іншому не получається по місту). Показники обнулив, і на кінець першого дня поїздки, а це був Тернопіль (готельний комплекс Алігатор). пробіг склав 854км, з середньою витратою 10л/100.

В Тернополі були десь о 17 годині, хотіли ще поплавати у них в басейні, але на жаль, саме на той день у працівників не вийшло запустити свій супер-мега-генератор. 🤥

Хоча, коли ми були там восени 2023 і готель і басейн, все працювало без проблем на генераторі.

Я вже писав про своє хобі, і будучи в Тернополі, я ж не міг не відмітитись.

День 2. 01.06.2024.

Зранку не поспішаючи, після пробіжки та сніданку, заїхали на Тернопільский ринок, придбали по вишиванці, фрукти, овочі і погнали на Велятино, де у нас вже був заброньований номер.

По дорозі погода зробила нам сюрприз 🤷‍♂️

Мінімальна температура була на Вишківському перевалі, і це було +11 градусів.

Але незважаючи на неспішний виїзд, відвідини ринка, та не самі гарні погодні умови, приблизно о 16-й ми були в Велятино. Заселились швиденько без проблем, звичайно зразу ж фото на пам'ять, 

і щоб не гаяти часу в той же день вирішили поїхати в Хуст, в чудове місце для відпочинку Апартель Рікка Хуст. Термальні води в Велятино працюють до 19-ї години а Рікка Хуст до 22-ї, то чому б і ні?)

Пробіг по прибуттю в Велятино склав 1196 кілометрів, з середньою витратою 9,8 л/100

За Рікка Хуст ще є окрема історія)
Наплававшись та напарившись пішли в бар замовити собі щось попити, і вирішили зупинитись на чаї. Замовили два крафтових, і на запитання офіціанта - "точно два" ми якось не зреагували. 😁

Як виявилось, одна порція - це 800мл. Ні питань немає! Чай класний (ми брали облепіхово-імбирний), і смачний, але коли ми побачили ті бідончини то зрозуміли, що до кінця дня будемо сидіти в барі 😁😁.

Ну по парі чашечок ми там випили, потім погукали того бравого парня,і я кажу - треба щось робити! В результаті нам перелили залишки чаю в великі паперові стакани і далі ми вже ходили з ними по всій території і по всім басейнам.

Дні 3-6. 03.06.2024 - 06.06.2024

На Закарпатті ми відпочивали чотири з половиною дні, і хоч ми вже там не вперше, але ще не надоїло) Нам подобається бовтатись в гарячій, солоній і трошки вонючій водичці. 😀

Були в Хусті, звичайно в Теплих водах Велятино, в оздоровчо-рекреаційному комплексі Косино.

Трошки фоточок з Косино.

Їздили на прогулянку в Шаян. Але за той час, що ми там були, нічого заслуговуючого на увагу ми не побачили. Ну за винятком мінеральної води, вона реально смачна і газована. 

Санаторій це взагалі щось зразку пізніх 90-х, ми приїхали туди десь о 15-й годині, то ні на рецепшені вже нікого не було, та і біля мінеральних джерел тітонька вже поспішала зачиняти свій заклад. Ми набрали пляшечку мінеральної води і пішли гуляти парком санаторію.

Тишина, спокій, якраз для прогулянок пенсіонерів.
Ну ми ще не такі😁
Дві чи трохи більше години нам для вражень вистачило.

Також їздили на смачнющу юшку на форелеву ферму в селищі Буштино, та на приватну сироварню "Бараново"

 де закупились різними сирами та крафтовими медовухами.

Так як у нас це хоч і міні, але все ж Алкотур, то пили і пиво, і прекрасне закарпатське вино Шато Чизай, і медовуху. Ось тільки ніяк я не привчу себе, що перед тим як щось сунути собі в рота, у блогерів заведено спочатку все це красиво сфотографувати. 🤷‍♂️

Ну а мій особистий пробіг по Закарпаттю склав десь з десяток кілометрів, бігав здається чотири рази, пробіг десь 2,5-3 км в якості ранкової зарядки.

Сподобалось, підйоми і спуски там прекрасні, ніжки навантажуються добре!

Лінкольн накатав по Закарпаттю ще 377 кілометрів, і завершив пробіг по Україні з показником 1573 км і витратою палива 9,9л/100км.

Як я їздив?

З навігації використовував Waze, він підказує де камери, але все ж на одну налетів, провтикав) і отримав штраф 170грн.

По трасі від 90 до 140, в залежності від дорожніх умов, по місту 50-70.

Як дурко не гнав, їхав і насолоджувався. 🥰

Напередодні виїзду заїхали на самомийку, помили Асортіка, склали речі і вклались, в очікуванні самого напруженого дня і моменту - перетину кордону.

Далі буде.

Перемикайтесь, не хвилюйтесь, напишу)

Всім добра!

Ну а кацапам традиційно - здохнути!