Болід, народжений літати. Mercedes-Benz CLR

Якщо мене попросили б згадати одну історію з автоспорту, котра перша спаде на думку, то оповідь про даний амбіційний болід з сумною долею, напевне була б однією з таких. 

Сьогодні розповім вам про Mercedes CLR. Гоночний болід класу LMGTP, на котрий компанія покладала великі надії. Але котрий ніби мав крила і дуже хотів літати. Хоча, власне, чому лише "мав"? Він сам був одним суцільним крилом. Але про це дещо пізніше. А поки перенесемося на деякий час назад.

Взагалі, компанії Mercedes весь час не дуже щастило з гонками в Ле-Мані. Після жахливої катастрофи 1955-го (всього через 3 роки після повернення в перегони) боліда 300 SLR, котрий зіткнувся з Austin Healey та вилетів на трибуни, забравши життя 83 глядачів, команда на деякий час повністю йде з автоспорту на довгих 34 роки.

Далі перенесемося в кінець XX-століття, де Ле-Маном правлять бал такі культові авто як Mclaren F1-GTR, Porsche 911 GT1, Ferrari 575 GTR, та, власне, Mercedes CLK-GTR. Так-так, предок героя нашої історії.

Правду кажучи, це був дуже добрий болід, зібравший купу нагород. Дебют авто на гоночних треках відбувся в 1997 році, у чемпіонаті FIA GT. У 1998-му автомобіль піддали рестайлінгу та перейменнували на CLK LM. І в цьому ж році, вигравши 10 гонок з 10 та забравши кубок конструкторів FIA GT, болід вписав себе в історію світового автоспорту.

Проте вже 1999-го найзапекліші противники Mclaren, Posche та декілька інших компаній згортають свої програми, і FIA GT вирішила ліквідувати клас GT1. Для певного контексту болід GT1 був гоночним автомобілем, який був похідним від серійної дорожньої версії. Клас LMGTP, котрий створили натомість, був подальшою еволюцією GT1, який відійшов далі від серійного шосейного автомобіля та став надто швидким, щоб конкурувати в будь-якому іншому класі GT. У результаті команди могли розробляти боліди спеціально для боротьби з трасою Circuit De La Sarthe (саме таку назву носить трек в Ле-Мані), що однозначно мало долати видовищності перегонам. 

До травня 1999 року прототипи Mercedes CLR були готові до передсезонних випробувань і кваліфікації до Ле-Ману. CLR було розроблено з урахуванням двох речей: зниження ваги та габаритів. Circuit De La Sarthe — це величезна 13-кілометрова траса, відома своїми надзвичайно довгими прямими, вузькими зонами гальмування, швидкісними поворотами та хвилястою місцевістю. Як наслідок, успіху в Ле-Мані можна досягти, лише якщо автомобіль має правильне поєднання обтічності, щоб запобігти лобовому опору та збільшити швидкість, достатньої притискної сили для проходження швидкісних поворотів, а також витривалості гальм і двигуна, щоб мати можливість щоб вижити в цьому постійному циклі надзвичайної швидкості та різкого гальмування. 

Дизайн, порівняно із попередником CLK LM, також зазнав деяких змін: задня частина була занижена, а передня частина стала дещо меншою та також більш приземленою. Сам болід став на кілька сантиметрів коротшим, а також на 50кг легшим через новий регламент. Максимальна габаритна довжина CLR складала 4890 мм. Його колісна база — 2670 мм, передній звис — 1080 мм, а задній — 1140 мм. І от що показово, саме величина звисів виявилась першою частиною проблем даного боліда. Але про це згодом.

На жаль для «Мерседеса», у травневих випробуваннях автомобіль виявився посереднім. І побачивши це, перед червневою гонкою дизайнери Mercedes внесли деякі зміни. Ось тоді все почало йти дуже і дуже погано. Генерація притискної сили позаду виявилась настільки великою, що це спричинило її нестачу на передній вісі. Що в свою чергу призводило на нестабільну поведінку на високих швидкостях, а також змінах рельєфу. Вже на передсезонних тестах болід, котрий мав просто прилипати до дороги, на великих швидкостях дещо розвантажував ніс і болід постійно норовив відірватись від землі. Власне, це виявилось лиш питанням часу.

Під час кваліфікації, машини Mercedes під номерами 4, 5 і 6 прагнули отримати поул-позицію. Однак на початку сесії болід №4 під керуванням Марка Веббера робить сальто назад та врізається в бар’єри. Маршалам вдається безпечно витягти Веббера відносно неушкодженим, отримавшим лиш легкі травми. 

Механіки та інженери Mercedes були шоковані, почувши розповіді Марка про інцидент. За словами Веббера, він їхав за Audi, що виїжджала з його боку, і намагався обігнати. Коли машина досягла гребня пагорба та виїхала зі сліп-стріму Audi, ніс CLR ніби піднявся вгору, і вся машина піднялася в небо та перекинулася назад, а потім знову приземлилася на трасу на свої колеса та попрямувала в бар'єр. Звучить неймовірно, але машину №4 все ж встигли відновити, і команда націлилася на решту вихідних.

Вранці в суботу в день гонки команди вирушили на розминку перед гонкою. Проте знову болід Веббера, перевалившись через гребінь пагорба, задер носа вгору та зробив сальто назад. Автомобіль приземлився на дах і продовжив ковзати полотном треку. Маршалам вдалося знову витягти Марка, але Веббер, на щастя, не отримав серйозних травм. 

...який закінчився цього разу на даху

Однак це настільки налякало Mercedes, що він зняв четверту машину з гонки. Телекамери не зафіксували аварію, але зображення машини, що лежить на даху, розійшлися по всьому світу. З Mercedes CLR було щось серйозно не так, і Mercedes скоро зрозумів, що це не просто автомобіль №4. Але решта пілотів вирішили продовжувати змагання, висловивши впевненість, що проблема була в конкретному боліді. Окрім цього, механіки оперативно додали на передню частину кілька аеродинамічних елементів, котрі мали б додати до 25% притискної сили. А от тепер подумайте, якщо проста пара закрилків генерує до чверті притискної сили, то наскільки мало її було до того?

Отже, настав день гонки і дві інші машини Mercedes стартували на 4-й і 7-й позиціях. Перегони проходили нормально аж до 76-го кола. Пітер Дамбрек у боліді №5 їхав 3-м, намагаючись наздогнати Toyota Тьєррі Бутсена на 2-му місці. Коли CLR Пітера наблизився до Toyota через гребінь пагорба, болід знову злетів та перевернувся кілька разів у повітрі, перш ніж врізатися в дерева праворуч від траси. Аварія була настільки сильною, що гілка дерева пробила монокок автомобіля між сидінням водія та паливним баком. Від першого удару Дамбрек втратив свідомість, але прокинувся та зумів втекти з автомобіля. Цього разу телекамери зафіксували всю подію.

 

Це виявилося останньою краплею і останній автомобіль №6 було відкликано назад у піти, таким чином остаточно знявшись з перегонів. 

До слова, перегони в цей день виграла команда BMW. А боліди Mercedes досі не повернулися на гоночний трек Circuit De La Sarthe.

Післямова. 
Після даної серії аварій організатори гонки внесли зміни в правила, щоб скоротити межі довжини звису, а також внести зміни в трасу, щоб зробити її менш вибоїстою і хвилястою. Mercedes після зняття з Ле-Ману, у середині та наприкінці 2010-х досяг величезного успіху у Формулі-1, таким чином знайшовши своє місце. Після свого польоту, Пітер Дамбрек мав довгу гоночну кар’єру, ще кілька разів брав участь у Ле-Мані. Зараз він працює тест-пілотом для Aston Martin, допомагаючи тестувати їх моделі Valkyrie і Vulcan. Ім’я Марка Веббера для багатьох фанів автоспорту має бути знайомим. У підсумку він став пілотом Формули-1 між 2002 і 2013 роками, вигравши 9 гонок за Red Bull і був напарником Себастьяна Феттеля під час правління Red Bull у Формулі-1 на початку 2010-х років. Зрештою він приєднався до Porsche для участі в Чемпіонаті світу з перегонів на витривалість після завершення кар’єри Формули-1, вигравши титул у 2015 році разом зі своїми товаришами по команді Брендоном Хартлі та Тімо Бернхардом.