Car-derived vans. Маленька історія про маленькі комерційні автомобілі

Привіт, народ. Одразу хочу зробити невеличкий дисклеймер.

Тема автомобілів йде поруч все моє свідоме життя. Довгий час з'являлись різноманітні ідеї, що б таке цікаве робити, та водночас, трохи попрактикуватися в викладенні думок. Тож хочу розповісти вам кілька автомобільних історій.

Передмова.

Вже 3 роки як володію доволі ординарним Renault Megane, котрий в свої, так скажімо, молоді роки, возив когось або щось дорогами Франції (а, можливо, навіть узбережжям міста Бордо, на що вказували номерні знаки, з котрими він приїхав до мене). Але історія сьогодні не конкретно про нього, а про особливий клас (чи підклас) таких автомобілів. Справа в тому, що він приїхав до мене без задніх сидінь, замість котрих були пластикові ночви. Це було несподіванкою, і доставило немало головного болю. А заодно і наштовхнуло на ідею створити публікацію на дану тему.

Початок.

Клас вантажних авто Panel Van, або як пізніше стали класифікувати, LCV (Light Commercial Vehicle) бере свій початок ще з 1920-х років. В той час дорогами колесили вантажні версії Ford A та їм подібні. 

З тих пір світом їздить величезна кількість різноманітних версій, розмірів і форматів цих автомобілів. А в деяких країнах навіть стали об'єктом фольклору, чи народних мемів. Як це відбувається і зараз, почався цей клас автомобілів саме на основі звичайних легкових модифікацій. З тиєю лиш відмінністю, що зазвичай замість вікон та заднього ряду були глухі дерев'яні або металеві панелі. Власне кажучи, звідси і пішла назва Panel Van.

Взявши старт в США - досить швидко, ще до середини XX-століття, фургончики перетнули океан. Renault 4 Van, Fiat 1100 ELR, Austin A35 Van та їх більші брати такі як Volkswagen Transporter T1 (він же, Type 2), Ford Transit, Citroen H Van (та багато інших) швидко розповзлися дорогами Європи і не тільки.

Щодо конкретно нашого об'єкта історії, то вперше про легкові "derived сars" було згадано в 1984 році в Акті про регуляцію дорожнього трафіку (Road Traffic Regulation Act). Там було вказано, що «фургон на базі автомобіля» означає «вантажний транспортний засіб, який є похідним від легкового транспортного засобу та має максимальну загальну вагу, що не перевищує двох тон». Саме тому, подібні фургони частіше за все будувалися на основі невеликих міських хетчбеків B- або C-класу.

Також це все сприяло створенню нового класу автомобілей, першим представником якого став Citroen Berlingo/Peugeot Partner, до котрого трохи пізніше доєднався Renault Kangoo, Fiat Doblo та їм подібні.

Невеликі фургони швидко прийшлись до смаку аудиторії, і з часом подібний форм-фактор швидко витіснив попередників, як наприклад вищезгаданий Ford Courier. Але натомість комусь прийшла в голову майже геніальна ідея. Мовляв: "а чому б просто не викидати задні сидіння, обшивати все це пластиком та реєструвати як фургон?" І справді, переробок мінімум, значних фінансових вкладень на розробку нового автомобіля не потребує. Так і з'явились вантажні модифікації цілком легкових авто, якими ми їх зараз знаємо.

Новий тип комерційних фургончиків дозволив за невеликі кошти отримати автомобіль котрий при невеликих розмірах і достатньому рівню комфорту (як не крути, а все ж вони будуть більш комфортні ніж Citroen Berlingo та ін.), має ще й можливість перевезти кілька ящиків з квітами, набір інструментів для мобільного сервісу, чи інші дрібні вантажі, котрі не потребують завантаження європалет. Одним словом, хоч це і є доволі нішова річ, та все ж має достатньо стабільний попит на європейському ринку.

Та справа не лише в цьому. А як часто це буває - в різноманітних правилах та, звісно, лазівках до законодавства. Якщо коротко, то в тих же нормативних актах про дорожній рух подібні 2-місні хетчбеки прирівнюються до вантажного комерційного транспорту, попутно отримуючи всі доступні їм превілеї. Серед них:

• Нижчі ставки податків.
• Дозволений в'їзд на певні території центрів міст.
• ПДВ підлягає відшкодуванню при придбанні або оренді автомобіля, придбаного в лізинг.

Ба більше, зареєструвати авто як комерційне можна навіть приватним особам. Таким чином, якщо людина або компанія розуміє, що конкретно на цьому авто не буде їздити більше 2 людей, то можуть звернутися до конкретних фірм та переобладнати авто в комерційне. Профіт? Однозначно.

Саме цю фішку зацінило багато людей і компаній у Європі і з тих пір там досить часто можна побачити такі автомобілі.

Або і не побачити. Бо насправді, використання глухих панелей замість вікон взагалі не є обов'язковою умовою. І ззовні це абсолютно звичайні хетчбеки та універсали, котрі можуть бути досить непогано укомплектовані. Після купівлі власного фургончика, я почав ретельно досліджувати цю тему. І помітив, що часто подібні модфікації роблять на основі топових комплектацій. Це іноді здається не інтуїтивно, враховуючи орієнтованість подібних автомобілів на комерційний сектор та корпоративні парки взятих у лізинг авто. Та все ж не забувайте, що подібні автомобілі можуть бути і у приватній власності. І саме тому мені зустрічалися оголошення про універсали Renault Megane в комплектації Bose та на роботі, але без заднього ряду сидінь. Котрі цілком можливо були у приватної особи або ж представника малого бізнесу.

Як можемо бачити на фото нижче, комплектація цього авто зовсім не базова. Є там і передні парктроніки, і асистенти під лобовим склом, і цифрова приладова панель.

Що ще цікаво. Через особливості законодавства у Великій Британії, трапляються конверсії навіть представників SUV-сегменту. 

А вже культовий Suzuki Jimny через екологічні та безпекові норми там і зовсім існує зараз лише у двомісній вантажній версії. 

А що в Україні?

На просторах нашої країни такі автомобілі зараз повторюють шлях вантажних фургонів, пригнаних з Європи. З одним лиш нюансом, що завозяться вони як повноцінні легкові авто. А вигоду так звані "гонщики" отримують за рахунок нижчої вартості таких автомобілів на європейських аукціонах, ніж їх легкові побратими. З урахуванням того, що зараз собівартість повної зворотньої конверсії вкладається в 1000 доларів, а то і менше, це може бути досить вигідним. До того ж, на тих же польських маркетплейсах бачив абсолютно готові набори для переробки. Тож наразі, дорогами України вже катається невелика кількисть подібних автомобільчиків. І деякі автовласники про це можуть навіть не здогадуватися.