Літо 2019 року, шукаючи собі авто перебрала багато варіантів, дивилася багато машин, окрім тієї, на якій їзжу зараз😅
Натрапила випадково на оголошення продажу моєї теперішньої булки, поїхали дивитися.
Приїхали, дивлюсь хвилин 10, (наліпка dolbit normalno мене спочатку не бентежила, але невеличкий спойлер - прожила вона не довго після покупки) відчуваю якийсь 'дзинь' всередині, розумію що ця машина обрала мене, але вже був вечір і ніхто її б не оформлював, тому роз'халися по домам. Я вже дочекатися не могла, коли вона буде стояти в моєму дворі, так тяжко було чекати, але виходу не було)
Наступний день. Беремо машину, власника (вже колишнього), їдемо дивитися технічний стан Масі, ззовні наче непогано, мені вже було все одно, я вже закохалася, я розуміла шо незалежно від її технічного стану я її заберу 😅
Подивилися, наче норм, дніщє трошки погризане бобрами, все як повинно бути у японського авто, 'нормально, зробимо' подумала я, все готова була зробити, тільки віддайте її мені 😂
Коротше, все було непогано, але на перспективу я розуміла, що потрібно буде трошки її робити, тим більше тех стан у неї був задовільний, тому на наступний день, вона вже стояла біля мого дому 🏠
Тоді моє життя змінилося на до і після)
To be continued.. 😏