#АвтоІсторія Citroen SM - авангардне купе з італійським серцем

Дивлячись на цю машину, неможливо повірити, що з моменту її створення минуло понад півстоліття! Здається, що автомобіль зі своїм стилем не застарів ні на йоту, і він, як і раніше, притягує захоплені погляди. Як же вдалося створити такий шедевр, наскільки успішною була його доля?

Отже, перші роботи зі створення нового престижного купе Citroen стартували ще 1961 року під кодовою назвою Project S і передбачали нове купе як спортивну версію седана DS, але безпосереднім поштовхом до появи цього купе стало придбання 1968 року компанією Citroen контрольного пакету акцій італійського виробника спортивних машин Maserati .

Оскільки сам Citroen мав у своєму розпорядженні лише 4-циліндрові двигуни, компанії дуже стали в нагоді технології та досвід Maserati. Негайно на базі великого блоку Maserati V8 об'ємом 4,0 л було розпочато розробку компактнішого V6 робочим об'ємом   2,7 л – з таким розрахунком, щоб укластися в драконівські французькі податкові обмеження, що діяли для двигунів об'ємом понад 2,8 л. Кут розвалу циліндрів становив 90 º. Двигун отримав два верхні розподільні вали, алюмінієвий блок циліндрів, живлення забезпечував карбюратор. 

Згодом двигун оснастили системою упорскування палива фірми Bosch. При робочому обсязі 2670 см3 мотор розвивав дуже високу для тих років потужність в 170 к.с..

За своєю конструкцією машина успадкувала найкращі традиції своїх оригінальних попередників -Traction Avant, 2CV, DS19. Кожна з цих машин була оригінальною і по-своєму неповторною. Ось і купе SM вражало сучасників своєю технічною начинкою. Конструюванням машини керував Роберт Опрон. Концепція шасі стала розвитком ідей, закладених у Citroen-DS19. Окрім традиційного для Citroen переднього приводу, машина отримала ще багато цікавих технічних рішень. Двигун був зміщений у глибину моторного відсіку, а перед ним встановили 5-ступінчасту механічну коробку передач.Це дозволило рівномірно розподілити масу по осях. 

Підвіска всіх коліс також була незалежною гідропневматичною. Жорсткість сферичних пневмобалонів кожного колеса змінювалася при закачуванні в них оливи, яку подавав насос. Така підвіска вже добре зарекомендувала себе на DS19. Вона була добре пристосована до різних дорожніх умов, забезпечувала стабільне становище кузова та високий комфорт. Попереду стояли два поздовжні важелі та стабілізатор поперечної стійкості, ззаду – поздовжні важелі. Гідропневматика дозволяла змінювати дорожній просвіт, піднімаючи чи опускаючи кузов залежно від умов руху.

Також гідравлічна система відповідала і за привід гальм. Посилені дискові гальма всіх коліс забезпечували зменшений хід педалі гальма та швидке спрацювання. Передні гальма були винесені в центр до коробки для зменшення безпружинних мас. Рейкове кермо Diravi (інша назва — Varipower) було сконструйовано таким чином, що зусилля на кермі пропорційно залежало від швидкості машини. На парковці зусилля було мінімальне, створюючи відчуття надмірної повертаності, а ось на трасі на великих швидкостях кермо "важчало". Також кермо мало систему стабілізації, яка після повороту повертала кермо в нульове положення. Легке рульове колесо робило лише два оберти від упору до упору.

Неймовірно ефектний дизайн Citroen-SM кузова розробив Анрі де Сегюр Лаве. Перед дизайнером стояло завдання створити купе, здатне повернути Citroen у стан виробників престижних автомобілів. І з цим завданням він упорався блискуче. При розробці використовували аеродинамічну трубу (рідкісність на той час!), і в результаті кузов вийшов дуже обтічний, коефіцієнт Сх дорівнював всього 0,25! Велике купе мало клиноподібний профіль, низьку широку передню частину, гладкі боковини і похилий задок. У передній частині під прозорим склом стояло по три фари з кожного боку, причому дві внутрішні поверталися за колесами, ефективніше освітлюючи повороти.

Ручки дверей були втоплені у корпус. Задній бампер був продовженням кузова і візуально подовжував купе. Задні двері були дуже похилими з великим склом і відкидалися нагору. Задні колеса були прикриті ковпаками. Вихлопні труби розташовувалися з обох боків хромованого заднього бампера. Задній ряд через звуження кузова вийшов не дуже містким, тому формула посадки була "2 +2".

Салон Citroen-SM був зручним та комфортабельним, за модою тих років. Сидіння були оббиті шкірою, передні мали підголівники. Односпицеве ​​кермо мало овальну форму, панель приладів була широкою. М'яка підвіска та безліч регулювань крісел забезпечували чудовий комфорт. У стандартне оснащення входили електричні склопідйомники, обігрівач заднього скла, кондиціонер, телескопічна кермова колонка, потужна аудіосистема. Широкі двері забезпечували зручний доступ до салону. Система склоочисників була обладнана датчиком дощу – і це 50 років тому!

Довжина кузова становила чималі 4,893 м, ширина - 1,836 м, висота - 1,324 м, колісна база була майже 3 метри. Вага купе варіювалася від 1450 до 1490 кг. Максимальна швидкість становила 217 км/год, а розгін до 100 км/год займав 9,3 с. Ходові якості машини були чудовими. Аеродинаміка кузова виявилася настільки досконалою, що на високій швидкості автомобіль ніби присмоктувався до дороги. Автомобіль міг тривалий час рухатись з високою швидкістю, під 200 км/год – це був справжній “Гран Туризмо”.

Перші машини зійшли з конвеєра у вересні 1970 року. Преса не могла пройти повз таку видатну прогресивну новинку. Відгуки журналістів були захопленими: “Тріумф дизайну та конструкції”, “Одні з найкращих та прогресивних технологій у світі” тощо. У конкурсі "Кращий європейський автомобіль 1971 року" Citroen-SM посів почесне 3-е місце, поступившись лише своєму "молодшому братові" седану Citroen-GS та Volkswagen-K70. А авторитетний американський журнал "Motor Trend" присудив моделі звання "Найкращого автомобіля 1972 року" - для неамериканського автомобіля це рідкісне досягнення.
Серед можливих конкурентів Citroen-SM згадуються такі різні автомобілі як Alfa-Romeo-Montreal, BMW-3,0CSL, Porsche-911, Peugeot-504 Coupe, Audi-100 Coupe, Triumph-Stag, Maserati-Bora.
Незважаючи на спочатку високий технічний рівень, машина не уникла подальших доробок. Так, вже в кінці 1971 стали пропонувати легкосплавні диски як опцію замість стандартних сталевих коліс. Влітку 1972 року з'явилася електронна система упорскування палива Bosch, а в 1973 році об'єм двигуна збільшили до 2965 см3, в результаті чого потужність збільшилася до 178 к.с. л/100 км. Також одночасно стали пропонувати 3-ступінчасту автоматичну коробку передач.

Звичайно, такий технічно складний автомобіль було непросто обслуговувати самотужки, особливо це стосувалося часом примхливої ​​гідропневматичної підвіски. Плюс двигун могли обслуговувати деякі дилери, знайомі з конструкцією складних моторів Maserati.

На жаль, у Citroen-SM був недовгий життєвий шлях. У 1973 році спалахнула паливна криза, і попит на шикарні машини різко скоротився. До того ж, сама компанія Citroen зазнавала великих фінансових труднощів. Технологічно складне купе SM мало приносило компанії прибуток. До того ж, експорт у США став неможливим через запроваджені там нові стандарти на безпечні бампери. У 1974 році компанію Citroen фактично придбала фірма Peugeot, утворивши концерн PCA. Водночас припинили й збирання купе на основному заводі. Останні кілька сотень Citroen-SM було зібрано компанією Ligier у місті Віші. Загалом до 1975 року вдалося виготовити 12920 екземплярів цих розкішних машин.